Культура

МОСТИСЬКИЙ РАЙОН

Мостиський район знаходиться у південно-західній частині Львівщини, його територія – 84,5 гектарів. В районі налічується два міста (Мостиська і Судова Вишня) та 110 сіл.

Характерною особливістю Мостиського району є те, що через його територію проходить Головний Європейський вододіл. З огляду на цей фактор рельєф двох різних частин помітно відрізняється один від одного, хоча в цілому переважають ознаки Сянсько-Дністровської височини. Але якщо південно-східне довкілля здебільшого горбисте, то північно-західне низинне, що є прикметою так званого Малого Полісся, яке сюди заходить.

Корисні копалини на Мостищині є такі: природний газ, торф, пісок, глина.

Через Мостиська протікає річка Січна.

Мостиська виникли на дуже давньому важливому шляху із Західної Європи на Русь. З цього погляду промовистим і символічним є походження назви міста від слова «мости» – вони і нині обступають місто з чотирьох сторін.

А перша письмова згадка про Мостиська датована у Галицько-волинському літописі 1244 роком. Саме тоді поблизу Мостищ (колишня назва Мостиськ) відбувся бій між військами князя Данила Галицького і князя чернігівського Михайла, який з допомогою деяких галицьких бояр та угорського короля тимчасово захопив галицький престол. Так ось у 1244 році поблизу Мостиськ військо чернігівського князя було розгромлене, в цьому бою відзначився син князя Данила Галицького Лев.

У грудні 1962 року район було ліквідовано, а в грудні 1966 року – відновлено.

Найстарішими будівлями у Мостиськах, які збереглися до наших днів, є костел св. Яна (1550 р.), Домініканський костел (1598 р.), Покровська церква (1636 р. — це колишній костел св. Марії, куплений під церкву у 1801 році), дерев’яна церква на передмісті Завада (1760 р.), колишній панський палац на передмісті Рудники (середина ХVIII ст.). Найдавнішою церквою в районі є дерев’яна церква св. Миколая (1587 р.), що в с. Чишки (вона перевезена зі с. Тщенець у XVIII ст.). Це щодо архітектурних пам’яток.

З археологічних пам’яток доречно назвати сліди трипільської культури (IV — початок II тисячоліття до нашої ери). Поселення цього періоду виявлено в районі сіл Твіржа і Берегове, на берегах річки Вишня.

Ще в 1902 році між селами Баличі, Велиш Новосілки і Мочеради досліджено курганні могильники культури шнурової кераміки, яка датується III і першою половиною II тисячоліття до нашої ери. Подібний курган у 1935 р. виявлено біля с. Стоянці в урочищі Гайок.

Археологічні пам’ятки різних періодів історії помічено на околицях м. Мостиська, сіл Гостинцеве, Биків, Буців, Шегині та ряду інших населених пунктів.

Так склалось історично, що на Мостищині в минулому значних величин сягли і українська, і польська культури, вони розвивалися паралельно, взаємозбагачувалися. Зі села Радохінці походив видатний астроном, історик і географ Бернард Ваповський (XVI століття). Із міста Судова Вишня в XVII столітті вийшли польський письменник Мартин Кровіцький і український письменник-полеміст Іван Вишенський. У селі Плешевичі народився найвизначніший філософ та економіст XVII століття Андрій Фредро, а з Мостиськ походив відомий учений-економіст Польщі XVII століття Ян Тоболька.

Пізніше недалеко Мостиськ народилися і працювали такі видатні українські постаті як вчений-філолог і педагог Яким Ярема (с. Арламівська Воля), співак світової слави Модест Менцинський (с. Новосілки). Поблизу Судової Вишні, у с. Бортятин, проживав талановитий і надто чуйний до краси рідної природи поет Богдан-Ігор Антонич.

У 30-х роках XIX століття у Мостиськах, Судовій Вишні і селах повіту побували члени «Руської трійці», майбутні автори «Русалки Дністрової» Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич.

У 1895-1898 роках у Мостиськах, а також Судовій Вишні, в селах Крукеничі, Арламівська Воля, Стоянці, Плешевичі, Черневе, Нагірне не один раз побував Іван Франко, кандидатуру якого мешканці Мостиського повіту підтримали під час виборів до австрійського парламенту. Але австро-угорський уряд з допомогою жандармського терору перешкодив обранню Івана Франка до парламенту.

Бували на Мостищині українські письменники Степан Васильченко, Осип Маковей, В’ячеслав Будзиновський, Василь Бобинський, Улас Самчук, Олена Теліга та ряд інших.

Мостиський район утворено у 1939 році, до 1959 року входив у Дрогобицьку область, а з 1959 р. — у Львівську.

Мостиський район є прикордонним, до сусідньої Польщі, як кажуть, рукою подати. Щодня через Мостиську митницю проїжджають сотні одиниць автотранспорту — з людьми, з вантажами в Україну і з України в європейські країни. З кінця 1997 року на пропускному прикордонному пункті «Шегині» діє перший в нашій державі піший митний перехід.

Специфіка прикордоння, сприяючи інтеграції української економіки в європейську, не може не позначитися позитивно на економіці Мостищини. В цьому плані керівництво району має на перспективу задуми, здійснення яких можливе при плідній співпраці з підприємцями, інвесторами. З такими людьми, а відтак з усіма, хто готовий поділитися раціональними пропозиціями і хоче тут розвивати свій бізнес, приємно буде зустрітися.

Одночасно із впровадженням ринкових реформ, що стали можливими завдяки здобуттю Україною благословенної Незалежності, мостичани наполегливо утверджують демократичні перетворення, дбають про культурно-просвітницький розвій на території району.