Мостиська ДПІ
19.04.2019
Декларування.
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області нагадує платникам податків, які протягом 2018 року отримали доходи у вигляді спадщини не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, дарунки у вигляді коштів, майна, або майнових чи немайнових прав, які підлягають оподаткуванню, або ж отримували доходи не від податкових агентів, зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків до 01 травня поточного року до територіальних органів державної фіскальної служби за місцем реєстрації. Громадяни, які мають право на податкову знижку, подають декларацію по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Відповідно до норм п.179.7 ст.179 Податкового Кодексу, фізичні особи зобов’язані самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій податковій декларації. Також до 01 серпня сплачується податок на доходи фізичних осіб і військовий збір приватними нотаріусами, адвокатами, арбітражними керуючими та іншими особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
18.04.2019
За якою податковою адресою повинна подавати річну декларацію про майновий стан і доходи фізична особа, якщо вона зереєстрована в одному місці, а дохід отримує в іншому?
Відповідно до ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 29 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV із змінами та доповненнями, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Крім того, згідно із п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
17.04.2019
Шановні підприємці, якщо обсяг доходу перевищив 1 млн. грн. – придбайте касовий апарат
Відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку – фізичні особи, обсяг доходу яких у календарному році перевищив суму 1 млн. грн., повинні застосовувати касові апарати. Застосування касових апаратів розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку.
Для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 Податкового кодексу України.
Водночас, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) лише у безготівковій формі шляхом перерахування покупцем коштів з поточного рахунка на поточний рахунок фізичної особи підприємця або внесення покупцем коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточний рахунок фізичної особи підприємця, потреби у використанні касових апаратів не виникає.
Слід зазначити, що відповідно до п.296.10 Податкового кодексу України платники єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, мають використовувати касові апарати незалежно від обсягу отриманого доходу.
16.04.2019
Новостворена ФОП в декларації про майновий стан і доходи поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інформацію про майновий стан (рухоме та нерухоме майно).
Нагадаємо, фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи (п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року)), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Згідно з п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем.
Отже, новостворена фізична особа – підприємець в квартальній податковій декларації, яка подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інформацію про майновий стан.
Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи»
15.04.2019
Наближається термін звітування для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерських господарств
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма № Д5 (річна)) заповнюється згідно з вимогами Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14 квітня 2015 р. № 435.
Зауважимо, що Додаток 5 за 2018 рік подається за новою формою.
Додаток 5 Звіту з ЄСВ зобов’язані подавати самі за себе:
– особи, які провадять незалежну професійну діяльність – один раз на рік до 01 травня року, що настає за звітним періодом;
– члени фермерського господарства – річний звіт, що подається до 01 травня року за результатами фінансового року.
Отже, 30.04.2019 останній день подання Додатку 5 Звіту з ЄСВ за 2018 рік.
При цьому, радимо не відкладати подання Звіту на останній день, а зробити це заздалегідь.
При заповненні таблиці 1 у колонці 2 варто звернути увагу, що обов’язково вказується код категорії застрахованої особи:
9 – якщо особа, здійснює незалежну професійну діяльність;
4 – якщо член фермерського господарства.
У колонці 3 вказується:
– особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність – сума чистого доходу, заявлена в податковій декларації, поділена на кількість місяців, протягом яких платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;
– членами фермерського господарства – розподілений дохід (прибуток), отриманий такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.
Слід пам’ятати, що Звіт із помилками не вважається поданим та інформація про доходи з нього не потрапить до реєстру застрахованих осіб та не буде зарахована до страхового стажу.
Підприємцям необхідно самостійно дбати про зарахування періоду діяльності до страхового стажу, щоб не позбавити себе майбутньої пенсії та інших соціальних гарантій.
12.04.2019
Увага! Податкові зобов’язання за березень необхідно
сплатити не пізніше 26 квітня 2019 року
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області звертає увагу платників податків, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року. Нормами податкового кодексу України не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п.57.1 ст.57 Кодексу), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.
11.04.2019
Про особливості справляння у 2019 році екологічного податку
З 2019 року застосовується новий порядок справляння та розподілу сум доходів від екологічного податку (далі – Податок), зокрема в частині викидів двоокису вуглецю в атмосферне повітря (далі – Викиди двоокису вуглецю). |
Розділ VIII Податкового кодексу України (далі – Кодекс) змінено Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) як в частині визначення платників, які справляють екологічний податок за Викиди двоокису вуглецю, так і ставок Податку.
При цьому за зобов’язаннями Податку за Викиди двоокису вуглецю, що виникають за результатами діяльності у 2019 році, до платників Податку в частині Викидів двоокису вуглецю належать суб’єкти, у яких сукупний річний обсяг Викидів двоокису вуглецю за даними форми статистичної звітності 2-ТП повітря за 2018 рік, копія якої подається до органу ДФС за місцезнаходженням стаціонарного джерела викидів, перевищує 500 тонн.
Крім того, з 1 січня 2019 року ставку Податку за Викиди двоокису (код 243.4.001) вуглецю стаціонарними джерелами з 0,41 грн./тонну підвищено до 10 грн./тонну, тобто збільшено у 24,4 раза.
Ставки щодо всіх інших забруднюючих речовин не змінилися, а залишилися на рівні 2018 року.
Разом з тим Законом України від 22 листопада 2018 року № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (далі – Закон № 2621) змінено склад доходів Державного бюджету України, що визначений ст. 29 Бюджетного кодексу України, в частині розподілу між бюджетами коштів від Податку.
Зокрема, згідно із п. 161 ст. 29 Бюджетного кодексу України запроваджено особливий порядок розподілу коштів Податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, який полягає у тому, що надходження Податку в частині Викидів двоокису вуглецю зараховуються до загального фонду державного бюджету у розмірі 100 відс., тоді, як надходження Податку від викидів інших видів забруднюючих речовин зараховуються до загального фонду державного бюджету лише у розмірі 45 відсотків.
Таким чином, платники Податку перераховують суми Податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:
45 відсотків Податку – до загального фонду Державного бюджету Українці (крім Податку, що справляється за Викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; Податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопиченії) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);
55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім Податку що справляється за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:
до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, – 25 відсотків;
обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим — 30 відсотків;
бюджетів міст Києва та Севастополя – 55 відсотків.
З метою забезпечення відповідного розподілу коштів Податку за Викиди двоокису вуглецю з урахуванням припису п. 161ст. 29 Бюджетного кодексу України платникам Податку необхідно в 2019 році, складати окремий додаток 1 до Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Декларація), в частині зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю, та перераховувати відповідні суми зобов’язань на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Статтею 250 Кодексу для Податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.
Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Кодексу платники Податку складають податкові Декларації та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують Податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберіганнz радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з Податку вважаються за:
I квартал ц.р. – 10 травня та 20 травня 2019 року відповідно;
II квартал ц.р. – 9 серпня та 19 серпня 2019 року відповідно;
ІІІ квартал ц.р. – 11 листопада та 19 листопада 2019 року відповідно;
IV квартал ц.р. — 10 лютого та 19 лютого 2020 року відповідно.
Якщо платник Податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник Податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати Декларації відповідно до вимог Кодексу (п.250.9 ст.250 ПКУ).
Таким чином, платник екологічного податку, який повідомив відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення про те, що з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів, склавши заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку, має право не подавати податкові декларації. В іншому разі платник екологічного податку зобов’язаний подавати податкові декларації. Також платник екологічного податку, який у звітних періодах поточного року не мав об’єкта оподаткування (не здійснював викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів) зобов’язаний за ці звітні періоди (квартали) подавати податкову декларацію, до якої відповідні додатки не додаються, а рядки податкової декларації прокреслюються.
.04.2019
Переобладнали транспортний засіб та використовуєте біопаливо – маєте право на податкову знижку
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що згідно з п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання). За результатами такого оцінювання видається:
сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
Отже, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
09.04.2019
Виїжджаєте за кордон на постійне місце проживання – подайте декларацію про майновий стан і доходи
Громадяни України, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація). Це необхідно зробити не пізніше ніж за 60 календарних днів до виїзду. Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої декларації).
Перевірка контролюючим органом здійснюється протягом 30 календарних днів після надходження такої декларації. У разі відсутності податкових зобов’язань платнику податку видається відповідна довідка.
Довідка про сплату або відсутність податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору подається до органів митного контролю під час перетину кордону і є підставою для проведення митних процедур. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі.
08.04.2019
До завершення кампанії_декларування доходів громадян залишився один місяць!
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області нагадує мешканцям Мостищини, які протягом 2018 року отримали доходи у вигляді спадщини не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, дарунки у вигляді коштів, майна, або майнових чи немайнових прав, які підлягають оподаткуванню, або ж отримували доходи не від податкових агентів, зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків до 01 травня поточного року до територіальних органів державної фіскальної служби за місцем реєстрації. Громадяни, які мають право на податкову знижку, подають декларацію по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Відповідно до норм п.179.7 ст.179 Податкового Кодексу, фізичні особи зобов’язані самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій податковій декларації. Також до 01 серпня сплачується податок на доходи фізичних осіб і військовий збір приватними нотаріусами, адвокатами, арбітражними керуючими та іншими особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
05.04.2019
Податок на доходи фізичних осіб необхідно сплачувати до бюджету за місцезнаходженням відокремленого підрозділу
Державна фіскальна служба України надала роз’яснення щодо сплати податку на доходи фізичних осіб юридичною особою до відповідних бюджетів за відокремлені підрозділи.
Відповідно до п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати та сплачувати до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів перераховує суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Таким чином, якщо юридична особа створює підрозділ із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юридична особа і не уповноважений нею нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, то цей податок, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, юридична особа перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.
04.04.2019
Декларування доходів: коли, кому і що декларувати
Традиційно з 1 січня розпочалася кампанія декларування доходів громадян отриманих ними у 2018 році. І хоча декларування вже не є новацією, але з початком нової деклараційної кампанії не буде зайвим нагадати про її основні аспекти та нововведення.
Тож хто має декларувати свої статки, в які терміни треба подати звіти та що необхідно перевірити, аби не запізнитися,
Відповідно до норм Податкового кодексу України, громадяни, які подають податкові декларації про доходи, розподіляються на дві категорії: особи, які зобов’язані подати річну декларацію та особи, які мають право подати декларацію. Подати декларацію можна особисто, в електронній формі або відправити її поштою. При цьому слід пам‘ятати, що у випадку надсилання декларації поштою її потрібно відправити не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.
Так, для громадян, які зобов’язані подати податкову декларацію, і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, граничні терміни складають до 1 травня 2019 року. Для громадян, які мають право на податкову знижку, – до 31 грудня 2019 року. А от фізичні особи-підприємці, крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування, мають відзвітувати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового року.
«Ті громадяни, котрі у 2018 році отримали доходи, з яких не було сплачено податок на доходи фізичних осіб, зобов’язані заповнити річну податкову декларацію і до 1 травня 2019 року і подати її до податкової інспекції за місцем обліку. Обов’язковому декларуванню підлягають доходи від особи, яка не є податковим агентом; інвестиційні доходи, отримані від операцій з інвестиційними активами; іноземні доходи; доходи, отримані від продажу або обміну об’єктів рухомого та нерухомого майна; отримані платником податку у спадщину чи у дарунок кошти, майно, майнові чи немайнові права; доходи, отримані від надання майна в лізинг, оренду або суборенду; доходи, отримані у вигляді виграшів та призів; доходи, отримані від продажу власної сільгосппродукції фізичними особами. Для подання декларації можна звернутися до Центрів обслуговування платників. Саме тут фахівці ДФС нададуть громадянам необхідні консультації та допоможуть правильно заповнити декларацію про отримані доходи».
І нянь згадали, і репетиторів не оминули
Якщо громадяни протягом минулого року отримували доходи не від податкових агентів, а від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи, то такі доходи необхідно задекларувати. До них належать, у першу чергу, винагороди, які виплачуються особам, які працюють за наймом у приватних осіб хатніми працівницями, садівниками, нянями, гувернантками, будівельниками, водіями тощо.
Також, подати декларацію повинні громадяни, яким списано прострочену заборгованість, за якою сплинув строк позовної давності – 1095 днів або три роки. Зобов’язані подати декларацію та сплатити податок з основної суми прощеної заборгованості особи, яким фінансові установи анулювали або списали суму заборгованості чи кредиту до завершення строку позовної давності і яких кредитор повідомив про таке анулювання в сумі, що перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати.
Якщо викладач-репетитор у минулому році займався репетиторством, але не був зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності, він все одно зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу.
«До послуг репетиторства належать: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових, а також дипломних робіт, – пояснює Тетяна Рубан. – Прозвітувати про отримані доходи можна в електронному форматі, що є більш зручним способом для громадян, які проживають не за місцем реєстрації (прописки). Відповідно до п.167.1 ст.167 ПКУ доходи від репетиторства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Також із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5%».
Отримували гроші за кордоном – задекларуйте!
Громадяни, які в 2018 році отримували іноземні доходи, також повинні подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Такий дохід оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором 1,5%.
Сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом, що діє на момент отримання таких доходів.
Також платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, але це можливо лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни, де було одержано дохід, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу або об’єкт оподаткування.
Ті ж, хто оформлюються на роботу на умовах укладання договорів «аутстафінгу» та отримують іноземні доходи від фірм-нерезидентів, також зобов’язані самостійно подати декларацію та сплатити вищевказані податки в Україні.
Ореш за гроші – декларуй
Весна – гаряча пора для хліборобів. В селах ті, хто має трактор, може непогано заробити під час оранки і посівної. І такі доходи вже підлягають обов’язковому декларуванню.
«Якщо громадянин у минулому році не був зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності та надавав послуги оранки або будь-які інші послуги власною сільгосптехнікою і брав за це гроші, то він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу»,
Новий сервіс в поміч
Заповнити та подати декларацію про майновий стан і доходи тепер можна через новий електронний сервіс.
«ДФС запровадила новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті» Він дасть можливість платникам податків скоротити час і витрати на подання звітності, мінімізувати помилки при заповненні декларації та надати копії первинних документів як додаток до декларації в онлайн-режимі».
Та скористатись ним зможуть лише ті особи, які мають особистий ключ електронного цифрового підпису.
«Для початку використання нового сервісу необхідно спочатку здійснити запит на отримання відомостей з Державного реєстру, який знаходиться у розділі ЕК для громадян» / «Запит про суми виплачених доходів», – – Після отримання відповіді від ДФС, про що можна дізнатися у розділі «вхідні/вихідні документи», слід використати режим «Декларація про майновий стан і доходи». Звертаю увагу, що отримання відомостей з Державного реєстру потребує деякого часу (від 10 до 20 хвилин), і автоматичне часткове заповнення декларації здійснюється лише після отримання відповіді з Державного реєстру. При цьому платникам податків слід враховувати те, що наявна інформація може бути неповною, оскільки формується на підставі даних Державного реєстру та не враховує дані щодо отриманих платником податків доходів від інших фізичних осіб та іноземних доходів».
Коли декларація про доходи не подається?
Податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які не включаються до загального оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого, від операцій продажу та обміну майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО та військовий збір; у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та з яких сплачено податок.
03.04.2019
Оподаткування стипендій
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що з 1 січня 2019 року звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб стипендії всіх навчальних закладів .
Так, відповідно до п.п.165.1.26 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, не підлягає оподаткуванню, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ. Якщо сума стипендії є більшою, то сума перевищення підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою 18 відс. та військовим збором – 1,5 відсотка.
Отже, у 2019 році максимальна сума стипендії, яка не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, становить 2690 гривень.
Новий порядок оподаткування стипендії встановлено Законом України від 23.11.2018 №2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким викладено в новій редакції п.п. 165.1.26 п.165.1 ст.165 ПКУ.
02.04.2019
Як обчислюється та сплачується транспортний податок фізичними особами?
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.267.1-267.2 ст.267 ПКУ).
Така вартість легкового автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального (п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ).
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального (п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ).
Ставка податку з розрахунку на календарний рік становить 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п.267.2 ст. 267 ПКУ.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування транспортним податком фізичних осіб здійснює орган державної фіскальної служби за місцем реєстрації платника податку (п.п.267.6.1 п.267.6 ст.267ПКУ).
Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця(п.п.267.6.3 п.267.6 ст.267ПКУ).
Фізичним особам-платникам податків орган фіскальної служби за місцем реєстрації до 1 липня податкового (звітного) періоду (року) надсилає (вручає) податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити (п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПКУ).
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючих органів за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган проводить перерахунок податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (п.п.267.6.10 п.267.6 ст.267 ПКУ).
Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 267.8.1 п.267.8 ст.267 ПКУ)
01.04.2019
Як здійснюється нарахування плати за землю?
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області і інформує, що нарахування земельного податку фізичним особам здійснюється органами державної фіскальної служби індивідуально для кожної фізичної особи на підставі даних Державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, що місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю.
Податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У сільській та селищній місцевості земельний податок фізичними особами може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:
– для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;
– для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Річна сума орендної плати не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки, а у разі визначення орендаря на конкурсних засадах – може перевищувати цей розмір.
за дитячий садочок- отримайте компенсацію від держави
Батьки можуть відшкодувати 18% витрат, — якщо мають документи про оплату.
Досі на податкову знижку могли претендувати студенти-контрактники або їхні батьки, якщо вони оплачували навчання. З цього року можна отримати компенсацію за будь-які витрати на навчання — чи це школа раннього розвитку, приватні садки чи навіть мовні курси.
З міни до Податкового кодексу набули чинності 28 липня 2018 року. Тож усі витрати на навчання після цієї дати теоретично можна включати до податкової знижки. Але для цього треба мати договір та документи, які підтверджують оплату. І якщо з договором про навчання у приватному садку чи школі проблем переважно не виникає, то чимало платних гуртків у звичайних школах жодних документів не видають.
28.03.2019
Які документи потрібні. 2019 року подаються декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік.
Аби скористатися податковою знижкою, до фіскальної служби за місцем реєстрації, окрім самої декларації про майновий стан і доходи, треба подати:
— копії паспорта (і студента, і того з батьків, хто подає декларацію);
— копію договору з навчальним закладом;
— копії квитанцій про сплату за навчання за звітний рік;
— документи, які підтверджують ступінь споріднення (копія свідоцтва про народження дитини);
— копії ідентифікаційних номерів — дитини і одного з батьків;
— оригінал довідки з місця роботи про нараховану заробітну плату, утриманий податок на доходи фізичних осіб та суму податкової соціальної пільги (в разі її наявності) за звітний податковий рік;
реквізити банківського рахунку (саме туди перекажуть гроші).
27.03.2019
Фізична особа, яка набула право власності або право користування землею згідно рішення органів влади, може користуватися пільгою зі сплати земельного податку
Фізичній особі, яка не оформила відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набула це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або відповідно до цивільно-правових угод та відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку і використовує земельну дiлянку за видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 Податкового кодексу України, надано право на звiльнення вiд сплати земельного податку.
Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ), а справляння плати за землю – Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.
Згідно зі ст. 269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Статтею 270 ПКУ визначено, що об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:
інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 281.2 ст. 281 ПКУ встановлено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
26.03.2019
Платником земельного податку за земельну ділянку, яка перебуває у власності фізичної особи – засновника фермерського господарства, є фізична особа
Оскільки платником земельної ділянки є власник земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки – для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно із ст.ст. 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
25.03.2019
Дохід отриманий від здачі в оренду квартири необхідно задекларувати
Якщо фізична особа – орендар нерухомого майна не є суб’єктом господарювання, то відповідальним за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до бюджету є орендодавець, – наголошують в ГУ ДФС у Волинській області.
При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду. А саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Крім того, у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості, нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку чи строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Нагадуємо, що особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів визначені статтею 170 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб) Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
22.03.2019
З 1 липня 2019 року виробництво, зберігання та торгівля пальним підлягає ліцензуванню
Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо підвищення контролю за обігом пального.
Відповідно до внесених змін з 1 липня 2019 року виробництво, оптова та роздрібна торгівля, зберігання пального може здійснюватись суб’єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії.
Ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років. Розмір річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі пальним складає:
за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – 5000 гривень за кожне таке місце;
за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, – 10000 гривень.
Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
– документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
– акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
– дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Штрафні санкції за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії складають 250000 гривень, оптову торгівлю пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 гривень, виробництва пального без наявності ліцензії – 1000000 гривень.
21.03.2019
Фізична особа продала житловий будинок: як оподатковується дохід та чи потрібно подавати декларацію
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомого майна визначено ст. 172 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якої дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продається разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Якщо житловий будинок перебуває у власності менше трьох років, то дохід від такого продажу оподатковується за ставкою 5 %. Під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами, нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна (зареєстрованої відповідно до п. 172.3 ст. 172 ПКУ) та документа про сплату податку до бюджету, стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому розділом IV ПКУ для податкового розрахунку. Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи, зокрема особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу.
Отже, своєчасною сплатою податку на доходи фізичних осіб є сплата його до нотаріального посвідчення договорів купівлі продажу нерухомого майна.
Якщо за операцією купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна дохід отриманий фізичною особою від такого продажу не оподатковується, у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.
Нагадуємо, обов’язок платника податку з подання декларації про майновий стан та доходи за 2018 рік вважається виконаним, тобто вона не подається, якщо платник податку отримував доходи:
– від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
– у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV ПКУ обкладаються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.
20..03.2019
Про оподаткування отриманого спадку
Якщо Ви отримали спадщину від члена сім’ї першого та другого ступенів споріднення, то вартість успадкованої власності оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Нагадуємо, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення – її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Фізична особа, яка отримує спадщину від інших родичів, наприклад, рідного дядька, тітки чи просто знайомих сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості успадкованого.
Якщо майно успадковує фізична особа від нерезидента або спадщина отримується нерезидентом, то вартість об’єкта спадщини підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %. Навіть, якщо такий нерезидент вважається членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення.
Крім податку на доходи фізичних осіб платники повинні сплатити військовий збір, який складає 1,5 % від вартості успадкованого майна. Виключення мають особи, які отримали спадщину, яка оподатковується за нульовою ставкою податку.
Відповідальними за сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 р. IV ПКУ.
19.03.2019
Витрати, дозволені до включення до податкової знижки
Громадяни можуть повернути частину сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, скориставшись правом на податкову знижку. Таке право передбачене статтею 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Перелік витрат дозволених до включення до податкової знижки:
– сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
– частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом у порядку, встановленому статтею 175 Кодексу;
– сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим пунктом 133.4 Кодексу;
– сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;
– оплата допоміжних репродуктивних технологій;
– оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
– сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;
– сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
– сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.
Нагадаємо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати до 31 грудня 2019 року
18.03.2019
Доходи від надання майна в лізинг, оренду: відображаємо в декларації про майновий стан і доходи
Відповідно до п. п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.
Згідно з п. п. 4 п. 2 розділу ІІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями, у рядку 10.3 розділу II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (далі – Декларація) вказується сума доходів від надання майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм), що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п. п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
При отриманні таких доходів заповнюється графа 7 «Відмітка про надання майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)» розділу відомостей про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду).
У графі 3 рядка 10.3 розділу II Декларації вказується загальна річна сума доходу, отриманого від надання нерухомого та/або рухомого майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).
Розмір доходів від надання нерухомого майна в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) визначається згідно з п. 170.1 ст. 170 ПКУ. Об’єкт оподаткування від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Об’єкт оподаткування від надання в оренду інших об’єктів нерухомості визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу розраховується за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та яка оприлюднена у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об’єкт оподаткування визначається, виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди;
– у графі 4 рядка 10.3 розділу II Декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, утриманого (сплаченого) податковим агентом з доходів, отриманих від надання нерухомого та/або рухомого майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм);
– у графі 5 рядка 10.3 розділу II Декларації вказується сума військового збору, утриманого (сплаченого) податковим агентом з доходів, отриманих від надання нерухомого та/або рухомого майна в лізинг, оренду (суборенду), житловий найм (піднайм);
– у графі 6 рядка 10.3 розділу II Декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 18 відсотків, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ;
– у графі 7 рядка 10.3 розділу II Декларації вказується сума військового збору, що підлягає сплаті платником податку самостійно за результатами річного декларування, розрахована за ставкою 1,5 відсотків, визначеною п. п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
15.03.2019
Незалежна професійна діяльність та сплата ЄСВ
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що особи, які провадять незалежну_професійну_діяльність, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, є платниками єдиного соціального внеску.
Такі платники нараховують єдиний внесок у розмірі 22% на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального_страхового_внеску на місяць (у 2019 році – 918, 06 грн.).
У разі якщо у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу не отримано дохід (прибуток), такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини (в 2019році – 62595,0 грн. на місяць). При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2019 році – 918, 06 грн.).
Таким чином, базу нарахування ЄВ повинні визначати особи, які провадять незалежну професійну діяльність як ті, які отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження діяльності.
Єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Суми ЄВ, сплачені протягом року, враховуються платниками при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 1 травня наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій_декларації про майновий стан і доходи
14.03.2019
Особливості визначення доходу для підприємців на загальній системі оподаткування
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до норм передбачених пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців, що застосовують загальну систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Оскільки виручкою підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (тобто застосовується касовий метод).
Разом з тим, до складу витрат включаються тільки витрати, які безпосередньо пов’язані з отриманням доходу та підтверджені відповідними документами про їх оплату.
13.03.2019
Благодійний внесок підлягає включенню до податкової знижки
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що , що з 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2018 році.
Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання.
Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.
Тобто, для громадян, які мають право на податкову знижку, граничний строк подання податкової декларації – по 31 грудня 2019 (включно).
Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації.
Зазначена норма передбачена пп. 166.2.1, пп. 166.3.2 статті 166 Податкового кодексу України.
12.03.2019
Здача в оренду квартири передбачає декларування отриманого доходу
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області наголошує, якщо фізична особа – орендар нерухомого майна не є суб’єктом господарювання, то відповідальним за нарахування та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до бюджету є орендодавець.
При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету у строки, встановлені для квартального звітного (податкового) періоду. А саме: протягом 40 календарних днів після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Крім того, у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості, нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку чи строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.
Нагадуємо, що особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів визначені статтею 170 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб) Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
11.03.2019
Запитання від декларантів
Чи потрібно сплачувати податок та в якому розмірі, якщо фізособою протягом минулого року продано два автомобілі?
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст.173 Податкового кодексу України.
Так, дохід фізичної особи від продажу або обміну одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, або мопеда протягом звітного року, не підлягає оподаткуванню.
Якщо фізична особа протягом 2018 р.здійснила продаж або обмін двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, або мопеда, сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 % та військовим збором – 1,5 %.
Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до державної податкової інспекції за місцем реєстрації. Граничний строк подання річної податкової декларації – до 1 травня 2019 року.
Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня 2019 року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
Деклараційна кампанія 2019: Доходи, отримані не від податкових агентів, підлягають декларуванню
Якщо громадяни протягом минулого року отримували доходи не від податкових агентів, а від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи, то такі доходи необхідно задекларувати.
До таких доходів належать, у першу чергу, винагороди, які виплачуються особам, які працюють за наймом у приватних осіб хатніми працівницями, садівниками, нянями, гувернантками, будівельниками, водіями тощо.
Податкові агенти – це всі підприємства, підприємці, а також особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси тощо), які нараховують та виплачують фізичним особам доходи у вигляді заробітної плати, гонорарів, винагород за разову роботу, дивідендів, премій тощо. Такі податкові агенти відповідно до Податкового кодексу, відповідальні за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету. Тому якщо особа у 2018 році отримувала доходи тільки від податкових агентів, декларацію їй подавати не потрібно.
Звертаємо увагу, що подати декларацію необхідно громадянам, які у 2018 році отримали інвестиційні активи, тобто доходи від продажу цінних паперів, корпоративних прав. При цьому не має значення, кому були реалізовані такі активи – фізичній чи юридичній особі.
Також, подати декларацію повинні громадяни, яким списано прострочену заборгованість, за якою сплинув строк позовної давності – 1095 днів або три роки. Оскільки, відповідно до Податкового кодексу, податком на доходи фізичних осіб оподатковується списана заборгованість по цивільно-правовим угодам за умови, що сума такої заборгованості складає понад 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, встановленого для дієздатної особи на 1 січня звітного року (у 2018 році – 1762 грн).
Зобов’язані подати декларацію та сплатити податок з основної суми прощеної заборгованості особи, яким фінансові установи анулювали або списали суму заборгованості чи кредиту до завершення строку позовної давності і яких кредитор повідомив про таке анулювання в сумі, що перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного року (у 2018 році – 3723 грн).
Нагадуємо, декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати до територіального органу фіскальної служби за місцем своєї реєстрації до 1 травня 2019 року.
06.03.2019
Подача декларацій державними службовцями
Існує чотири типи декларацій суб’єкта декларування, зокрема:
1) щорічна декларація, яка подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року;
2) декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.
Декларація суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб’єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, так і декларації, що були подані відповідно до Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”.
Припиненням державної служби в контексті статті 83 Закону України “Про державну службу” є закінчення відносин у сфері державної служби, які виникли між громадянином та державним органом з моменту набуття статусу державного службовця і тривають протягом проходження державної служби. Водночас цей Закон не містить поняття та терміну “припинення діяльності”. Статтею 84 Закону України “Про державну службу” визначено підстави для припинення державної служби у зв’язку із втратою права на державну службу або його обмеження та особливості порядку звільнення державних службовців з таких підстав.
Втрата права на державну службу – це неможливість продовження відносин у сфері державної служби у зв’язку з підставами, зазначеними у пунктах 1 – 4 частини першої статті 84 цього Закону.
Разом з тим підставами припинення державної служби Законом визначено угоду сторін, ініціативу державного службовця, ініціативу суб’єкта призначення. У зазначених випадках за своїм характером державна служба споріднена з трудовими відносинами і термін “припинення державної служби” буде тотожним терміну “звільнення”, що в свою чергу, може розглядатись як тотожний терміну “припинення діяльності” у розумінні статті 45 Закону, крім випадків коли діяльність, пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, не припиняється.
Зокрема, звільнення особи за переведенням або у разі, якщо особа стала переможцем конкурсу, через це звільнилася з роботи в одному органі і прийнята на роботу в інший орган наступного робочого дня, у такому випадку, звільнення не вважається припиненням діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Наприклад, особа звільнена наказом від 05.06.2018 з 05.06.2018, а наказом від 06.06.2018 її призначено на посаду в іншому органі. При цьому робота в обох органах повинна бути пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 41 Закону України “Про державну службу” державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу на іншу посаду. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця. У такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці, але фактично діяльність особи, пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування в такому випадку не припиняється;
3) декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах “а” і “в” пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Разом з тим інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов’язок подання такої декларації.
Декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах “а” і “в” пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, не подається, якщо такий суб’єкт декларування до 1 квітня наступного року знов розпочинає діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах “а” і “в” пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3, і подає декларацію відповідно до частини першої статті 45 Закону (щорічну декларацію);
4) декларація суб’єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 3 Закону, що подається до призначення або обрання особи на посаду.
Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
05.03.2019
На продаж яких напоїв потрібна ліцензія, а яких ні?
Роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності у них ліцензій.
Ліцензування роздрібної торгівлі підакцизною групою товарів здійснюється відповідно до вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст – 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Напої, які можна продавати без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі : безалкогольне пиво, столові вина.
У фіскальній службі наголошують, що в разі виявлення під час перевірок продажу алкогольних напоїв або тютюнових виробів без наявності ліцензії, відповідно до вимог ст.17 Закону України № 481/95, до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція в розмірі 200 відс. вартості отриманої партії товару, але не менше 17 тис грн та штрафна санкція за зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів в місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру – 100 відс. вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 тис гривень.
04.03.2019
Фізична особа, яка знята з реєстрації за однією податковою адресою та не зареєстрована за іншою, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи подає за попередньою податковою адресою
Якщо фізична особа, яка знята з реєстрації за однією податковою адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.
Згідно з ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом п. 45.1 ст. 45 ПКУ передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Відповідно до ст.6 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
01.03.2019
Які суми не включаються до складу доходу фізичної особи-підприємця платника єдиного податку
Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ, не включаються:
– суми податку на додану вартість;
– суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
– суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
– суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
– суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;
– суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
– суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів.
28.02.2019
Отримували доходи за кордоном – задекларуйте!
Громадяни, які в 2018 році отримували іноземні доходи, відповідно до п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи,.
Сума такого доходу включається до річного оподатковуваного доходу платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків і військовим збором за ставкою1,5 відсотка.
Відповідно до абзацу першого п.п.170.11.2 п.170.11 ст.170 ПКУ платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Платник податку має визначити суму такого зменшення за зазначеними підставами в річній податковій декларації. Але це можливо лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни, де було одержано дохід, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Довідка має бути належним чином легалізована, якщо іншого не передбачено чинними міжнародними договорами України. Громадяни, які оформлюються на роботу на умовах укладання договорів «аутстафінгу» та отримують іноземні доходи від фірм – нерезидентів, також зобов’язані самостійно подати декларацію та сплатити вищевказані податки в Україні.
Декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати до територіального органу фіскальної служби за місцем своєї реєстрації до 1 травня 2019 року.
27.02.2019
Затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1473/32925, затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація).
Наказ набрав чинності 18.01.2019 (з дати опублікування у Офіційному віснику України, 2019, № 5).
Основною метою внесення змін до форми Декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року №408, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2015 року за № 479/26924, є врегулювання питання щодо визначення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), по об’єктах як житлової, так і нежитлової нерухомості та забезпечення зручності суб’єктам господарювання уточнювати свої податкові зобов’язання.
Крім цього Декларація має такі новації.
1. Запровадження у процедурі справляння Податку єдиних державних норм шляхом використання офіційно затверджених класифікаторів.
На сьогодні чинною Декларацією передбачено застосування умовних ознак типів нерухомості (від 1 до 9), що не відповідає даним реєстраційних документів. В умовах здійснення заходів щодо автоматизації та спрощення процедури справляння податків і зборів вважаємо за необхідне надати платникам можливість зазначати у деклараціях коди нерухомості згідно з реєстраційними документами, що також сприятиме прозорості податкової звітності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» забезпечено єдиний підхід до встановлення органами місцевого самоврядування податкових ставок Податку відповідно до класифікатора будівель та споруд згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Державного комітету України стандартизації, метрології та сертифікації від 17 серпня 2000 року № 507.
Запровадження у формі Декларації єдиного підходу до визначення типів нерухомості спростить користування рішеннями органів місцевого самоврядування при складанні Декларації, сприятиме прозорості контролю за правильністю виконання цих рішень як з боку органів місцевого самоврядування, так і з боку контролюючих органів.
2. Декларацією передбачено, що до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування подається одна Декларація. У разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам органів місцевого самоврядування за КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, Декларація подається з кількома додатками відповідного типу (на сьогодні Декларації надаються окремо по кожній адміністративно-територіальній одиниці).
Нова форма Декларації сприятиме скороченню кількості податкової звітності: Декларація надається одна, а кількість додатків залежить від кількості органів місцевого самоврядування, на території адміністративно-територіальних одиниць яких розташовані об’єкти нерухомого майна.
Електронна форма Декларації розміщена на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці «Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів» та найближчим часом очікується доопрацювання інформаційних систем ДФС для приймання та обробки такої форми.
26.02.2019
Як отримати податкову знижку за навчання
Розширено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки. Передбачено, що до витрат належать суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти. Раніше таке право надавалося лише за послуги, сплачені на користь вітчизняних закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.
Право на отримання податкової знижки мають лише члени сім’ї першого ступеня спорідненості, тобто – чоловік, дружина, діти, батьки.
Якщо платник сплачував за своє навчання, навчання дітей або батьків, він може звернутися до органів фіскальної служби для отримання податкової знижки. Для цього йому необхідно подати до 31 грудня року, що настає за звітним, декларацію, в якій зазначити суму отриманих доходів та суму коштів, які були сплачені на освітні послуги. Після проведення відповідних перерахунків кошти будуть повернуті платнику протягом 60 днів у спосіб, зазначений ним у декларації.
Податкова знижка нараховується на доходи, отримані у вигляді заробітної плати, при цьому сума податкової знижки не повинна перевищувати розмір заробітної плати, яку платник отримав протягом року.
Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку платник складає із закладом освіти. В такій угоді має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, яка сума та термін надання послуги. Угоди та розрахункові документи, які підтверджують сплату коштів, платник має зберігати протягом трьох років.
Перелік вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено відповідними законами України, зокрема, «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту».
Зауважуємо, що зазначені зміни діють для отримання податкової знижки за 2018 рік. Відповідно, громадяни мають подати декларацію про отримані доходи з 1 січня до 31 грудня 2019 року.
25.02.2019
Репентитори- про декларування отриманих доходів
Якщо викладач у 2018 році не був зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності, проте надавав репетиторські послуги громадянам, він зобов’язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а також сплатити до бюджету ПДФО за ставкою 18% та 1,5 % військового збору.
До репетиторських послуг відноситься підготовка дітей до школи, вступу до учбових закладів, незалежного тестування, навчання будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових, дипломних робіт та інше.
Декларація подається до органів фіскальної служби за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації, до 1 травня 2019 року, особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.
22.02.2019
Перелік осіб , які звільняються від сплати ЄСВ
Відповідно до п.4 та п.51 ч.І ст.4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) особи, які мають право на призначення пенсії за віком (ст.26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») або є особами з інвалідністю, та отримують пенсію чи соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Таким чином, звільняються від сплати ЄСВ фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які:
– отримують пенсію за віком;
– отримують дострокову пенсію;
– отримують пенсію із зниженням пенсійного віку;
– є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги.
Зазначена пільга не поширюється на осіб, які:
– отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не отримують пенсію за віком;
– отримують пенсію за вислугу років та не мають права на призначення пенсії за віком.
Звертаємо увагу, що дія ч.ІV ст.4 Закону № 2464 не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну ді
21.02.2019
Нерухомість, отримана у спадщину (дарунок) від батька чи від бабусі, не оподатковується
Якщо у 2018 році фізична особа отримала у спадщину від батька чи від бабусі нерухоме майно, то дохід у вигляді вартості цього майна не оподатковується.
Тобто об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. А членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Аналогічний порядок оподаткування при отриманні майна у дарунок від членів сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення. Разом з тим, слід зазначити, що для застосування зазначеного порядку оподаткування між обдарованим та дарувальником повинен бути укладений договір відповідно до норм Цивільного кодексу України.
У такому випадку подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – річна податкова декларація) не потрібно, але за відсутності інших підстав, коли подання декларації є обов’язковим. Наприклад, платник податку отримав доходи від продажу корпоративних прав підприємства та отримав у спадщину нерухоме майно, то в такому випадку річну податкову декларацію необхідно подати.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав здійснюється у порядку, встановленому ст. 174 р. IV Податкового кодексу України.
Дії платника при отриманні нової довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що згідно із п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 та п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПКУ).
Правові засади оцінки земель в Україні, регулювання відносин, пов’язаних з процесом оцінки земель, забезпечення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378). Виконання нормативної грошової оцінки землі здійснюється на підставі рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування або договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом (ст. 15 Закону №1378).
При цьому за результатами, зокрема, нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація (частина перша ст. 20 Закону №1378).
Технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації (частина перша ст. 23 Закону №378).
Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки платниками подаються до контролюючого органу в рамках виконання норм п. 286.2 ст. 286 ПКУ.
Таким чином, при отриманні протягом року нової довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки платник зобов’язаний уточнити показники декларації з плати за землю з дати набрання чинності затвердженого уповноваженим органом відповідного рішення щодо виконаної нормативної грошової оцінки.
19.02.2019
Роз,яснення щодо РРО
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п.296.10 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
– першої групи;
– другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
18.02.2019
Зберігання первинних документів
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються, а у разі ліквідації платника податків документи за період його діяльності не менш як 1095 днів, що передували даті його ліквідації, які зберігалися в органі ДФС, в установленому законодавством порядку передаються органом ДФС до архіву.
За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або
ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Слід зазначити, що згідно з п. 297.3 ст. 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах. Норми п. 297.3 ст. 297 ПКУ не поширюються на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку четвертої групи.
При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.
15.02.2019
Форма заяви підтвердження, що чоловік (дружина) не користується правом на податкову соціальну пільгу
Відповідно до п. п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги) (п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Також, якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги, передбаченої п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, то згідно з п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ граничний розмір доходу одному з батьків визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ПКУ, та відповідної кількості дітей.
Нормами ПКУ не передбачено встановлення форми заяви про застосування пільги.
Для забезпечення реалізації платниками податку права на податкову соціальну пільгу, платником податку може подаватися заява у довільній формі.
При цьому за зразок при оформленні такої заяви може використовуватись форма заяви, що була встановлена Наказом ДПА України від 30 вересня 2003 року №461 «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку».
Оскільки cкористатися підвищеним кратно кількості дітей доходом при реалізації права на податкову соціальну пільгу, може тільки один з батьків – платників податку, то у заяві потрібно зазначити, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей.
Враховуючи викладене, відомості про те, що чоловік (дружина) такого платника податку при одержанні податкової соціальної пільги за місцем роботи не користується правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей відображаються у заяві про застосування пільги, яка надається платником податку роботодавцю на застосування податкової соціальної пільги.
14.02.2019
Участь працівника у семінарі: коли треба рахувати ПДФО
Кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2019 році – 12519 грн за кожний місяць навчання, та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).
При порушенні умов та в частині перевищення суми, визначеної п. п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
Щодо участі працівника у семінарах та конференціях, то у разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.
13.02.2019
Сервіс “Пульс” Державної фіскальної служби України
За телефоном 0800-501-007 (напрямок “4”) Ви маєте можливість цілодобово повідомляти щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів
12.02.2019
Щодо підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи
Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (основним місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю)
11.02.2019
Неприбуткові установи та організації мають разом зі звітом подати річну фінансову звітність
Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, внесені станом на 01.01.2019 року до Реєстру неприбуткових установ та організацій, разом із звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2018 рік повинні подати річну фінансову звітність, яка відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ є додатком до звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та її невід’ємною частиною.
При цьому у таблицях «Наявність додатків» та «Наявність поданих до Звіту форм фінансової звітності» проставляється позначка «+».
До річної фінансової звітності, зокрема, належить Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та ін. Для бюджетних установ форми фінансової звітності затверджені наказом Міністерства фінансів України від 29.11.2017 року №976 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі».
У разі неподання разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації фінансової звітності, він не визнається податковою декларацією, що тягне за собою застосування штрафу.
08.02.2019
Терміни подання річної декларації з податку на прибуток підприємств у 2019 році
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області інформує, відповідно до пункту 49.18.6 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації за базовий період, що дорівнює календарному року, для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Тобто встановлено єдиний термін подання річної податкової декларації з податку на прибуток для всіх категорій платників податку на прибуток (які звітують раз у рік, та тих, які звітують щоквартально) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Таким чином, граничний термін подання річної декларації з податку на прибуток для всіх категорій платників податку на прибуток – 01 березня 2019 року.
07.02.2019
Щодо термінів та форми подачі звіту за сумою нарахованого ЄСВ фізичною особою – підприємцем
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік
до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.
Звітним періодом є календарний рік.
Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Звіт зазначеними особами не подається.
У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пп. 10, 11 розділу IV Порядку № 435 один раз на рік у терміни, визначені п. 2 розділу ІІІ Порядку № 435.
Звітним періодом є календарний рік.
06.02.2019
Кампанія «Декларування-2019»: знати і правильно подати податкову декларацію
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області області звертає увагу подолян, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
– особисто або уповноваженою на це особою;
– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Важливо, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні податкової декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення такої декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Крім того, звертаємо увагу, що у 2018 році до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесені зміни, відповідно до яких розширено коло платників, які зобов’язані та/або мають право подати податкову декларацію.
Так, зобов’язані включити до річної податкової декларації та самостійно сплатити установлені ПКУ податки та збори отримувачі винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору у разі, якщо такі доходи отримані від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.
Протягом 2019 року мають право подати податкову декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які понесли витрати:
● на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
● у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, у разі якщо такий платник має статус внутрішньо переміщеної особи та за умови дотримання вимог, встановлених ПКУ
05.02.2019
Новий сервіс Електронного кабінету: Автозаповнення платіжних доручень для сплати податків фізичними особами
В Електронному кабінеті для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів.
Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам):
– скоротити час при заповненні платіжних документів;
– мінімізувати помилки при заповненні;
– сплатити податки.
Для користування електронним сервісом необхідно в меню Стан розрахунків з бюджетом приватної частини Електронного кабінету обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем.
Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію.
Звертаємо увагу, оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично.
Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування
04.02.2019
ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ!!!!!
З 03.01.2019 ДІЮТЬ НОВІ БЮДЖЕТНІ РАХУНКИ
З 03.01.2019 діють нові рахунки для зарахування надходжень по: КБК 19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення»; КБК 11010501 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»; КБК 19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»; КБК 11011001 «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
01.02.2019
Як підприємцям, які обрали загальну_систему
оподаткування, правильно прозвітувати про доходи
Закінчився звітний рік і фізичні особи – підприємці мають прозвітуватись про отримані доходи. Які терміни подання звітності та який спосіб звітування може обрати підприємець –
Так, фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) подають податкову декларацію про майновий стан і доходи протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Останній день подання декларації за 2018 рік – 11.02.2019 року.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Слід звернути увагу на те, що фізичні особи-підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) в річній податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Щодо способів подання звітності, то податкова декларація подається за місцем податкової адреси платника податків в один із таких способів (за вибором):
– особисто або уповноваженою на це особою;
– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Важливим є і такий момент: фізичні особи-підприємці, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням, подають декларацію протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, де відображають виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
30.01.2019
Платники, які надають в оренду земельні ділянки, сплачуватимуть ПДФО до бюджету за місцезнаходженням об’єкту оренди
У 2019 році фізична особа-орендодавець при отриманні доходу від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка при цьому не є податковим агентом (самозайнятою особою), має сплатити податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких ділянок.
Відповідні зміни передбачені Бюджетним кодексом України, який набирає чинності з 1 січня 2019 року.
Так, Бюджетним кодексом передбачено, що податок на доходи фізичних осіб, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
При отриманні у 2018 році доходів від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній податковій декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок з таких доходів за своєю податковою адресою.
Нагадаємо, що п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Кодексу передбачено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.
28.01.2019
Коли не подається річна декларація про майновий стан і доходи
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених розділом IV Кодексу.
Податкова декларація (відповідно до п.179.2 ст. 179 ПКУ) не подається, якщо платник податку отримував доходи:
– від податкових агентів, які згідно з IV розділом Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом Кодексу;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) відповідно до IV розділу Кодексу;
– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.
25.01.2019
За незаконне вивезення лісоматеріалів передбачено кримінальну відповідальність
З 1 січня 2019 року за незаконне переміщення лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев встановлено кримінальну відповідальність.
Відповідні зміни внесено до Кримінального кодексу України, який доповнено новою статтею 201-1 «Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України».
До цінних та рідкісних порід дерев, відповідно до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», належать акація, берека, вишня, груша, горіх, каштан, тис ягідний, черешню, явір, ялівець.
Також зазначеним законом тимчасово, строком на 10 років, заборонено вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД): деревних порід, крім сосни, – з 1 листопада 2015 року; деревних порід сосни – з 1 січня 2017 року.
Крім того, не дозволяється вивезення (пересилання) громадянами за межі митної території України товарів, незалежно від їх загальної фактурної вартості, які включені до переліку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2012 року № 468 «Про затвердження переліку товарів, вивезення (пересилання) яких громадянами за межі митної території України не допускається».
У разі виявлення ознак злочинів, передбачених статтею 201-1 Кримінального кодексу України, митниці ДФС направлятимуть повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до органів Служби безпеки України, які здійснюють досудове розслідування у цих справах.
Також нагадуємо, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці ДФС на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Довідково.
Стаття 201-1 Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України Кримінального кодексу України
1. Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України, –
карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
2. Та сама дія, вчинена особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 201, 201 1, 246 цього Кодексу, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі, –
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, –
караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Примітка. 1. Під цінними та рідкісними породами дерев у цій статті слід розуміти роди дерев, передбачені статтею 1 Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів”.
2. Під переміщенням у великому розмірі у цій статті слід розуміти переміщення лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також лісоматеріалів необроблених, вартість яких в одну тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під переміщенням в особливо великому розмірі – вартість яких у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.).
24.01.2019
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі за 2018 рік – 1,0
Головне управління ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно з пунктом 289.2 статті 289 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Відповідно до даних Держгеокадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель становить: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152, 2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0, 2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім земель сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 – 1,0.
Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.
Зазначену інформацію необхідно врахувати платникам плати за землю, які відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПКУ, обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (при поданні першої декларації разом з нею подається витяг про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі)
23.01.2019
Мінімальний розмір ЄСВ для ФОП у 2019 році – 918.06 грн. за місяць
У 2019 році фізичні особи – підприємці незалежно від величини отриманого доходу чи його відсутності, а також незалежно від обраної системи оподаткування сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний страховий внесок за місяць, – 22% розміру мінімальної заробітної плати (4 173 грн. х 22% = 918,06 грн.).
Сплата ЄСВ здійснюється щокварталу до 20-го числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Якщо останній день строку сплати ЄСВ припадає на святковий або вихідний день, останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим.
Сплата може здійснюватися щомісячно у розмірі 918,06 грн., або один раз на квартал у розмірі 2754.18 грн.
Звітність по ЄСВ за себе підприємці подають один раз на рік. За 2019 рік – до 10 лютого 2020 р.
22.01.2019
З 1 січня 2019 року РРО слід застосовувати особам, які здійснюють торгівлю лікарськими засобами та виробами медичного призначення
Головне управління ДФС у Львівській області повідомляє, що з 01 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі-Закон №2628-VIII).
Законом №2628-VIII внесено зміни до кола платників єдиного податку, які не можуть працювати без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України. До них віднесено платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Також Законом №2628-VIII внесено відповідні зміни до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265/95-ВР). А саме, статтю 2 Закону №265/95-ВР доповнено абзацом тридцятим, в якому надано визначення терміну «вироби медичного призначення (медичні вироби)». Вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
Крім цього, у статті 9 пункти 1, 6, 8 і 9 Закону №265/95-ВР доповнені словами «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення».
Таким чином, з 1 січня 2019 року РРО слід застосовувати:
– при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва – лікарськими засобами та виробами медичного призначення (пункт 1 статті 9 Закону №265/95-ВР);
– при продажу товарів, а саме лікарських засобів та виробів медичного призначення фізичними особами – підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку;
– при продажу товарів особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів (надання послуг) відповідно до Податкового кодексу України;
– при здійсненні фізичними особами торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення за готівкові кошти на ринках.
21.01.2019
Нові рахунки для сплати ПДФО та військового збору – 2019: кому та коли застосовувати?
Фахівці Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляють.
З 3 січня 2019 року введені нові коди бюджетної класифікації та окремі рахунки для сплати ПДФО та військового збору при нотаріальному посвідченні окремих типів операцій та при річному декларуванні доходів
Зауважимо! Рахунки для сплати ПДФО та військового збору, утримані із зарплати, а також в інших випадках, утриманих податковими агентами при нарахуванні доходів, не змінилися.
ДФСУ повідомляє, що для належного ведення оперативного обліку податку (збору) ДФС введено у дію нові коди бюджетної класифікації:
• 11010501 – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
• 11011001 – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Отже, відтепер:
І. Платник податку – фізична особа, яка відповідно до розділу IV ПКУ зобов’язана сплатити податок, але звільнена від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо), сплачує:
– податок за кодом бюджетної класифікації «11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
– військовий збір за кодом бюджетної класифікації «11011000» – «військовий збір».
ІІ. Платник податку – фізична особа, яка зобов’язана подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує:
– податок за кодом бюджетної класифікації «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
– військовий збір за кодом бюджетної класифікації «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
18.01.2019
Граничні терміни подання Декларації про майновий стан та доходи
З початку року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами – платниками податків протягом 2018 року, під час якої окремі категорії фізичних осіб:
– зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – Декларація) за 2018 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору;
– мають право подати декларації для отримання податкової знижки.
Граничні терміни подання Декларації:
– для громадян, які зобов’язані, згідно з Податковим кодексом України, подати Декларацію, і осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 1 травня 2019 року.
Крім цього, якщо останній день строку подання Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
– для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2019 (включно).
17.01.2019
Щодо сплати єдиного внеску у 2019 році
З 01 січня 2019 року набрали чинності зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо розміру та порядку обчислення єдиного внеску, внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», а саме:
1. Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у тому числі і для тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.
2. Максимальна база нарахування єдиного внеску становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати (15 х 4173 грн = 62 595 грн).
3. Мінімальний розмір єдиного внеску (мінімальний страховий внесок у 2019 році) складає 918,06 грн (4173 грн х 22 % ).
Нагадуємо, терміни сплати єдиного внеску фізичними особами — підприємцями, членами фермерських господарств, а також особами, які провадять незалежну професійну діяльність – щокварталу не пізніше 19 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Роботодавці, які використовують найману працю, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника
16.01.2019
Підприємці – «єдинники» під час продажу ліків та медвиробів повинні застосовувати касові апарати
Мостиська ДПІ Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області інформує, що з 01.01.2019 року ФОП – платники єдиного податку, які здійснюють продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, повинні використовувати РРО незалежно від обсягу доходу. Це передбачено Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», а саме: абзац четвертий п. 296.10 ст. 296 ПКУ, який зобов’язує використовувати РРО «єдинників», які здійснюють реалізацію технічно складаних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, доповнено словами «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення».
Крім того, відповідні зміни внесено до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому зазначено, що вироби медичного призначення (медичні вироби) — це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
15.01.2019
Фізособи-єдинники з 2019 року при торгівлі ліками мають застосовувати РРО
З 1 січня 2019 року фізичні особи підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від обсягу доходу. Відповідні зміни передбачені Законом України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набере чинності 1 січня 2019 року.
Так, абзац четвертий пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, який зобов’язує використовувати реєстратори розрахункових операцій єдинників, які здійснюють реалізацію технічно складаних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, доповнено словами «а також лікарських засобів та виробів медичного призначення».
Крім того, відповідні зміни внесено до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому зазначено, що вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.
14.01.2019
Податок на нерухоме майно.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам – платникам податку нараховується фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове повідомлення-рішення про суми податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової (нежитлової) нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі-платнику податку фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
За новостворений (нововведений) об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Податок на нерухоме майно з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості (їх часток), які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється фіскальним органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Тобто податок нараховується на об’єкти нерухомості, що належать фізичним особам (визначені власниками).
Об’єкти незавершеного будівництва не відносяться до об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно.
Зазначена норма передбачена п.п. 266.3.2 та п.п. 266.7.2 ст. 266 Податкового кодексу.
11.01.2019
Єдиний внесок
Мостиська ДПІ Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄСВ зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого ЄСВ зараховуються в рахунок майбутніх платежів ЄСВ або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
10.01.2019
За якою податковою адресою необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати податок на доходи фізичних осіб громадянину, якщо він прописаний в одному місці, а дохід отримує в іншому?
Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно із ст. 29 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV із змінами та доповненнями, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Крім того, згідно із п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
Звертаємо увагу, що з цим та іншими роз’ясненнями щодо декларування доходів можна ознайомитись на веб-портлі ДФС України у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за посиланням http://zir.sfs.gov.ua.
09.01.2019
Ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців у 2019 році
Відповідно до Закону про Державний бюджет України на 2019 рік з 1 січня 2019 року встановлено нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, що відповідно впливає на фіксовані ставки єдиного податку для фізичниз осіб-підприємців.
Згідно ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року, тобто до 192,10 грн;
2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня 2019 року, тобто до 834,60 грн.
Нагадуємо, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі 3 відсотки доходу (у разі сплати ПДВ) або 5 відсотків. А для четвертої групи (виключно підприємці-сільгоспвиробники) ставка податку встановлюється в залежності від кількості використовуваних сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду
08.01.2019
З 1 січня стартувала деклараційна кампанія – 2019
З початку 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.
Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
– особисто або уповноваженою на це особою;
– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.
Звертаємо увагу, що у 2018 році до Кодексу внесені зміни, якими розширено коло платників, які зобов’язані та/або мають право подати декларацію.
Так, зобов’язані включити до річної податкової декларації та самостійно сплатити установлені Кодексом податки та збори отримувачі винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору у разі, якщо такі доходи отримані від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи.
Протягом 2019 року мають право подати декларацію з метою отримання податкової знижки громадяни, які понесли витрати:
на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, у разі кщо такий платник має статус внутрішньо переміщеної особи та за умови дотримання вимог, встановлених Кодексом
04.01.2019
За яких умов фізичні особи – підприємці можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи
ДФС нагадує, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках чи провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво чи продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Відповідна норма визначена п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися в сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» перейти на який можна з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС (дане роз’яснення у категорії 107, підкатегорії 107.01).
03.01.2019
Декларування доходів: короткий шлях до податкової пільги
Мостиська ДПІ Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що 19 грудня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2018 №866, яким затверджено зміни до Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859. Зокрема, в абзаці другому п. п. 1 п. 5 розділу III Інструкції враховані зміни, внесені Законом України від 3 липня 2018 року №2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України, відповідно до яких розширено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки.
Витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти, крім витрат, понесених на здобуття середньої професійної або вищої освіти, доповнено витратами на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної освіти.
Підтвердженням отриманих освітніх послуг є угода, яку платник складає із закладом освіти. В такій угоді має бути зазначено: хто надає послугу, хто її отримує, яка сума та термін надання послуги. Угоди та розрахункові документи, які підтверджують сплату коштів, платник має зберігати протягом трьох років.
Таким чином, у 2019 році платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2018 року, подають податкову декларацію до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку, до 31 грудня 2019 року (включно). Разом із декларацією подаються документи для підтвердження витрат, що згідно чинного законодавства належать до податкової знижки.
Фіскали нагадують, сплата податків – це внесок в добробут держави, підґрунтя її фінансової стабільності, допомога пенсіонерам, інвалідам та студентам. Декларуючи доходи, ми вносимо свою частку у майбутнє України. Цьогорічна кампанія декларування громадянами доходів, одержаних впродовж 2018 року, триватиме до1 травня 2019року.
29.12.2018
З 1 ГРУДНЯ ЗБІЛЬШАТЬСЯ ДЕЯКІ ВИДИ ПРОЖИТКОВИХ МІНІМУМІВ
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє вже з 1 грудня, згідно ст.7 Закону «Про Державний бюджет на 2018 рік» , зросте прожитковий мінімум. Для працездатних осіб він становитиме 1921 грн (зараз це 1841 грн). Водночас збільшаться й інші види прожиткового мінімуму: для дітей віком до 6 років; від 6 до 18 років; осіб, які втратили працездатність.На що вплине це підвищення?
• Індексація зарплати. З 01.12.2018 р. індексації підлягає зарплата працівників у розмірі 1921 грн;
• Аліменти. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
• Допомога з безробіття. Вона не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 7684,00 грн);
• Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. Така допомога не може бути меншою, ніж 480,25 грн на місяць (1921 грн × 25%);
• Розмір пенсій. З 1 грудня 2018 року мають перерахувати й мінімальний розмір пенсій. Він становитиме 1497 грн.
А ще допомога на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів; допомога одиноким матерям і на дітей-інвалдів; опікунам та піклувальникам і малозабезпеченим сім’ям; плата за видачу ліцензії і штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності тощо.
Зверніть увагу: мінімальна заробітна плата станом на 01.12.2018 р. не змінюється і становить 3723 грн на місяць (або 22,41 грн у погодинному розмірі).
Які ж показники залишаються без змін?
• Власне мінімальна зарплата. Протягом всього 2018 року вона залишається незмінною та становить 3723 грн;
• Мінімальний розмір посадового окладу;
• Розмір мінімального страхового внеску (ЄСВ) і розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ;
• Мінімальне та максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних;
• Граничний розмір добових по Україні та за кордон;
• Сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП;
• Сума неоподатковуваного (ПДФО і ВЗ) доходу у вигляді подарунків;
• Ставки єдиного податку для І та ІІ групи;
• Розміри штрафів за порушення трудового законодавства;
• Ставки податку на нерухоме майно, транспортного податку та збору за паркування авто;
• Судовий збір, плата за адмінпослуги та держмито тощо.
28.12.2018
Трудові відносини роботодавця з найманим працівником
Трудові відносини роботодавця з найманим працівником розпочинаються з укладення трудового договору, який оформлюється наказом та повідомленням органів ДФС про прийняття працівника на роботу.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Звертаємо увагу, що зазначене Повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Нагадуємо, що за порушення трудового та податкового законодавства роботодавці, які використовують найману працю неоформлених працівників і неофіційно виплачують заробітну плату несуть адміністративну, фінансову та кримінальну відповідальність.
27.12.2018
Про зміну свого прізвища та реєстрації місця проживання потрібно повідомляти органи ДФС
Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР. До таких даних зокрема відноситься прізвище особи та зареєстроване місце проживання.
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.
Заява за формою №5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
26.12.2018
Переваги подання звітності в електронному вигляді
Час іде і прогрес не стоїть на місці, якщо раніше доводилось стояти в чергах, щоб подати звітність, то сьогодні, це робить програмне забезпечення всього за п’ять хвилин. У платника податків є вибір – подавати звітність в електронному вигляді в режимі он-лайн, або віднести її самостійно до територіальних органів ДФС.
До переваг подачі електронної звітності відноситься: економія часу, вибір часу здачі звітності, зручного для вас, постійне оновлення програмного забезпечення відповідно до останніх норм законодавства, автоматичне формування архіву електронних копій звітів, квитанцій та інших документів.
Для зручності платників податків Державною фіскальною службою України запроваджено сервіс «Електронний кабінет платника» (далі – ЕКП), скористатись ним можливо цілодобово як з персональних комп’ютерів так і з смарт пристроїв, сервіс працює безкоштовно. За допомогою цього сервісу можливо сформувати та надіслати до органів ДФС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Також платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності та інше.
Вхід до «Електронного кабінету платника» здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua з використання електронного цифрового підпису (ЕЦП) будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.
22.12.2018
Детінізація ринку праці є одним з головних завдань захисту прав людини
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 05 вересня 2018 року №649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», уряд доручив представникам ДФС спільно з іншими територіальними органами виконавчої влади провести починаючи з 05 жовтня 2018 року в установленому порядку комплексні заходи, спрямовані на детінізацію трудових відносин, легалізацію заробітної плати та підвищення рівня оплати праці.
Протягом жовтня – листопада 2018 року з керівниками підприємств та фізичними особами – підприємцями проведена роз’яснювальна робота, щодо оформлення трудових відносин та недопустимості виплати зарплати в «конвертах». Надзвичайно важливим напрямком у діяльності фіскальної служби була і залишається боротьба за гідну заробітну плату, своєчасність її виплати та сплати податкових платежів. Особлива увага приділяється оформленню належним чином трудових угод при використанні найманих працівників фермерськими господарствами та сільськогосподарськими підприємствами, які мають сезонний характер роботи та додатково залучають найманих працівників на період польових та ремонтних робіт, а також суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб.
Працівниками Мостиської ДПІ Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області постійно здійснюється контроль за видами діяльності суб’єктів господарювання та кількістю найманих працівників.
Мостиська ДПІ Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області інформує, що з 01.01.2019 року мінімальна заробітна плата становитиме 4173 грн. Мінімальний обсяг соціального внеску – 918,06 грн.
21.12.2018
До уваги платників ЄСВ: вчасно перераховуйте єдиний внесок
Мостиська ДПІ Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області області звертає увагу, що відповідно до п.п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄСВ зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.
Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого ЄСВ зараховуються в рахунок майбутніх платежів ЄСВ або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
03.12.2018
04.12.2018
У Городоцькому управлінні ГУ ДФС у Львівській області інформують платників щодо переваг легальної праці
На Городоччині триває постійна системна робота з тіньовою зайнятістю населення задля легалізації трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками. Днями відбулася зустріч з платниками податків – юридичними особами та фізичними особами-підприємцями на тему «Легальна зайнятість – запорука гідного рівня життя та належного соціального захисту» за участю керівництва управління.
Як відзначають в управлінні, надзвичайно важливим напрямком у діяльності фіскальної служби була і залишається боротьба за гідну заробітну плату, своєчасність її виплати та сплати податкових платежів. Особлива увага приділяється оформленню належним чином трудових угод при використанні найманих працівників фермерськими господарствами та сільськогосподарськими підприємствами, які мають сезонний характер роботи та додатково залучають найманих працівників на період польових та ремонтних робіт, а також суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб. Постійно проводяться співбесіди та заслуховування керівників і головних бухгалтерів підприємств території обслуговування Городоцького, Мостиського, Яворівського та Пустомитівського районів з питання нарахування та виплати заробітної плати не нижче законодавчо встановленого мінімального рівня, та легалізації найманих працівників.
Заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Городоцького управління Максим Козирєв під час зустрічі з платниками податків довів до відома присутніх інформацію про вклад платників податків району в наповнення бюджетів усіх рівнів та проінформував присутніх про пріоритети податкової політики та основні завдання Державної фіскальної служби України на сучасному етапі, а також про основні зміни до Податкового кодексу України. Однак, з 01.01.2019 року мінімальна заробітна плата становитиме 4173 грн. Мінімальний обсяг соціального внеску – 918,06 грн. Крім того, учасників заходу було проінформовано про розміри фінансових санкцій за порушення трудового законодавтсва. Так, зокрема, за недопущення контролюючих органів до проведення перевірок щодо нелегальних працівників штраф складає 417300 гривень. Якщо перевіряють з інших питань, відповідальність інша. Якщо під час перевірки виявлять працівника без оформлення трудового договору – штраф 125190 гривень за кожного працівника. За порушення строків виплати заробітної плати – 12519 гривень штраф, якщо заборгованість більше 1 місяця», – зазначив Максим Козирєв. По завершенню зустрічі платники податків мали можливість отримати відповіді на актуальні питання та запропонували продовжити проведення подібних заходів.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ!!!!
1. Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно.
2. Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.
3. Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.
4. Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою № 5ДР або Заяви за формою № 5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів.
5. У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за формою № 5ДР або Заяві за формою № 5ДРП фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, або внесенні відмітки до паспорта.
6. У Заяві за формою № 5ДР або Заяві за формою № 5ДРП в обов’язковому порядку зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
7. Заява за формою № 5ДР стосовно малолітньої особи подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії.
Заява за формою № 5ДР стосовно фізичної особи, яка визнана недієздатною або обмежено дієздатною, подається особою, яка призначена опікуном (піклувальником), за наявності документа, що посвідчує особу, яка визнана недієздатною, та документа, який посвідчує особу опікуна (піклувальника), та рішення про встановлення опіки (піклування).
У разі виникнення необхідності у внесенні змін до Державного реєстру щодо малолітніх осіб, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення змін подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження дитини.
8. Відповідний контролюючий орган після внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру вносить до нового паспорта у формі книжечки (сьома, восьма або дев’ята сторінки) відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта та реєструє Заяву за формою № 5ДРП у Журналі обліку.
9. До паспорта у формі картки під час обміну паспорта інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демографічного реєстру.
Для внесення під час обміну паспорта у формі картки інформації про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідний контролюючий орган надає фізичній особі Повідомлення про відмову для подання його до відповідного територіального органу / територіального підрозділу ДМС.
10. При внесенні змін до окремого реєстру Державного реєстру дата взяття на облік не змінюється.
30.11.2018
ЗА ПРОДАЖ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ ЗА ЦІНАМИ НИЖЧИМИ ВІД МІНІМАЛЬНИХ – #ШТРАФ НЕ МЕНШЕ 10000 ГРИВЕНЬ
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області нагадує, що Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.Згідно зі ст. 1 Закону № 481 мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.
Мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої – ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Відповідно до ст. 18 Закону № 481 право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» зі змінами та доповненнями встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних та роздрібних алкогольні вироби.
Відповідно до ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої – 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
29.11.2018
З 1 ГРУДНЯ ЗБІЛЬШАТЬСЯ ДЕЯКІ ВИДИ ПРОЖИТКОВИХ МІНІМУМІВ
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє вже з 1 грудня, згідно ст.7 Закону «Про Державний бюджет на 2018 рік» , зросте прожитковий мінімум. Для працездатних осіб він становитиме 1921 грн (зараз це 1841 грн). Водночас збільшаться й інші види прожиткового мінімуму: для дітей віком до 6 років; від 6 до 18 років; осіб, які втратили працездатність.На що вплине це підвищення?
• Індексація зарплати. З 01.12.2018 р. індексації підлягає зарплата працівників у розмірі 1921 грн;
• Аліменти. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
• Допомога з безробіття. Вона не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 7684,00 грн);
• Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. Така допомога не може бути меншою, ніж 480,25 грн на місяць (1921 грн × 25%);
• Розмір пенсій. З 1 грудня 2018 року мають перерахувати й мінімальний розмір пенсій. Він становитиме 1497 грн.
А ще допомога на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів; допомога одиноким матерям і на дітей-інвалдів; опікунам та піклувальникам і малозабезпеченим сім’ям; плата за видачу ліцензії і штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності тощо.
Зверніть увагу: мінімальна заробітна плата станом на 01.12.2018 р. не змінюється і становить 3723 грн на місяць (або 22,41 грн у погодинному розмірі).
Які ж показники залишаються без змін?
• Власне мінімальна зарплата. Протягом всього 2018 року вона залишається незмінною та становить 3723 грн;
• Мінімальний розмір посадового окладу;
• Розмір мінімального страхового внеску (ЄСВ) і розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ;
• Мінімальне та максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних;
• Граничний розмір добових по Україні та за кордон;
• Сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП;
• Сума неоподатковуваного (ПДФО і ВЗ) доходу у вигляді подарунків;
• Ставки єдиного податку для І та ІІ групи;
• Розміри штрафів за порушення трудового законодавства;
• Ставки податку на нерухоме майно, транспортного податку та збору за паркування авто;
• Судовий збір, плата за адмінпослуги та держмито тощо.
28.11.2018
ПОДАТКОВИЙ КАЛЕНДАР
Останній день сплати • ПДВ за жовтень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю
• акцизного податку за жовтень
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за жовтень
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за жовтень
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за жовтень
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за жовтень
• плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за жовтень
• податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за жовтень
• податку на доходи фізичних осіб із загальної суми процентів, нарахованих за жовтень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки
• військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за жовтень
27.11.2018
Споживачі можуть ініціювати перевірку продавцяу разі відсутності фіскального чека в базах даних ДФС
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що на веб-порталі ДФС у відкритій частині Електронного кабінету запроваджено сервіс перегляду чеків, які надіслано реєстраторами розрахункових операцій (РРО) до Державної фіскальної служби.За допомогою цього сервісу усі споживачі можуть оперативно перевірити фактичну передачу електронної копії отриманого фіскального чека до інформаційних баз ДФС. Наявність такої копії або її відсутність в базах ДФС може свідчити про дотримання або недотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства.
За результатами отриманих звернень споживачів про відсутність того чи іншого фіскального чека в інформаційних базах ДФС, органами доходів і зборів проводяться фактичні перевірки суб’єктів господарювання. За їх результатами встановлюються порушення вимог чинного законодавства в частині невидачі фіскальних чеків, відсутності на товарах марок акцизного збору, порушення порядку обліку товарних запасів, програмування РРО тощо.
У разі відсутності в інформаційних базах ДФС отриманого на руки фіскального чека у паперовому вигляді, споживачі можуть надіслати до Головних управлінь ДФС в областях та місті Києві відповідне звернення з цього питання для оперативного реагування органами фіскальної служби та вжиття відповідних заходів реагування і припинення порушень вимог чинного законодавства.
Також органами ДФС активізовано роботу щодо контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
При здійсненні аналізу щодо таких господарських операцій органами ДФС, зокрема, використовується інформація Системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції.
Зазначена інформація порівнюється із обсягами задекларованих зобов’язань по ПДВ, акцизному податку тощо, та в результаті встановлюються ризики щодо можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків.
Тож ДФС звертає увагу суб’єктів господарювання та їх керівників на забезпечення дотримання вимог чинного законодавства щодо повноти та своєчасності сплати належних податків та зборів до бюджету.
26.11.2018
Зміни у майновому стані типи декларацій та підстави їх подання
Ця декларація подається не пізніше дня такого припинення. Якщо ж припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів із дня, коли суб’єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення.
3. декларація суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування Вона подається до 1 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність.
4. декларація особи, що претендує на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», що подається до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік, що передує року, в якому особа подала заяву на участь у конкурсі, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Звертаємо увагу, що Закон України «Про державну службу» (стаття 25) передбачає особливості процедури відбору кандидатів на зайняття вакантних посад суб’єктів декларування. Так, якщо кандидат на посаду, не є державним службовцем, він подає дві декларацій в процесі конкурсного відбору: перша декларація подається особою, яка бажає взяти участь у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби, разом з іншими документами для участі в конкурсі; друга декларація подається зазначеною особою, якщо вона перемогла в конкурсі, перед її призначенням на посаду. В обох випадках декларація подається за минулий рік.
Звертає Вашу увагу на те, що згідно вимог ч.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме про отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК.
Виправленні повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування до Реєстру не подаються та паперова форма не подається.
Зазначення в декларації завідомо недостовірних відомостей може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність передбачена ст. 172.6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, якщо такі від ості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів.
Ст. 366-1 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації. При цьому відповідальність за цією статтею за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів.
У разі подання завідомо недостовірних відомостей стосовно майна або іншого об’єкта декларування, що має вартість, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму менше 100 прожиткових мінімумів, до суб’єкта декларування може бути застосовано дисциплінарну відповідальність.
Слід звернути увагу, що адміністративна та кримінальна відповідальність передбачені виключно за подання «завідомо недостовірних» відомостей. Тобто відповідне діяння має бути вчинено суб’єктом декларування з прямим умислом. При цьому, для притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень необхідно довести наявність такого умислу, а саме те, що суб’єкт декларування усвідомлював недостовірність відомостей, які він зазначив у декларації
23.11.2018
Ознаки моніторингу податкових накладних /розрахунків коригування зазнали суттєвих змін
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області звертає увагу платників ПДВ на оновлення ознак моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2018 р. № 936, яка набула чинності 10 листопада 2018 року та вносить зміни до п. 3 «Порядку зупинення податкових накладних/розрахунків коригування,в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117.Змінами до пункту 3 Постанови КМУ №117 передбачено перевірку податкових накладних/розрахунків коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в ЄРПН до проведення моніторингу, відповідно до таких ознак:
– податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;
– обсяг постачання, зазначений в ПН/РК (крім РК, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тисяч гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем — платником ПДВ, не перевищує 50 тисяч гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
– значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм × 1,4, де:
D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;
S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК;
P – сума ПДВ, зазначена платником у ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;
Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК.
Значення показника D за останні 12 календарних
22.11.2018
Динамічне сьогодення диктує вимоги до учнів у плануванні подальшого навчання
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області рекомендують батькам школярів заздалегідь потурбуватися про отримання картки платника податків із реєстраційним номером для дітей. Відповідно до частини сьомої статті 21 Закону України від 20 листопада 2012 року №5492 «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особи чи її спеціальний статус» до паспорта громадянина України вноситься інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків. Ці вимоги обов’язково повинні виконати учні старших класів, котрі проходять ЗНО, та майбутні абітурієнти спеціальних та вищих навчальних закладів, з метою уникнення труднощів з поданням документів для вступу.
Згідно з пунктом 70.5 статті 70 Податкового кодексу та пункту 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 29 вересня 2017 року №822 (далі – Положення №822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).
Подати документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків або отримати картку платника податків, консультацію щодо переліку необхідних документів або заповнення Облікової картки № 1ДР можна у Центрі обслуговування платників податків Мостиської державної податкова інспекції Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області
21.11.2018
ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області і повідомляє, що відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення Згідно зі статтею 13 Закону України від 16 жовтня 1992 року №2707-ХІІ «Про охорону атмосферного повітря» (зі змінами і доповненнями) викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише після отримання відповідного дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Варто звернути увагу, що у разі відсутності таких дозволів в органів ДФС відповідно до пункту 250.12 статті 250 Податкового кодексу України є усі підстави для залучення до проведення перевірок платників екологічного податку працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Враховуючи наведене, усі платники екологічного податку зобов’язані у встановленому чинним законодавством порядку отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
20.11.2018
Коли пиво не оподатковується акцизним податком
Відповідно до до п.п. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.
Під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
При цьому п.п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ ставки акцизного податку встановлено, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.
На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено та такі товари не віднесено до підакцизних.
Тому операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.
20.11.2018
Місто, вулицю перейменовано: що з повідомленням за формою 20-ОПП?
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській Області повідомляє, що при зміні відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування.
У розділі 3 повідомлення за формою №20-ОПП зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта.
При внесенні змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці, платник податків подає повідомлення за формою №20-ОПП протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до цього реєстру.
Для суб’єктів господарювання, на яких розповсюджується дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та які використовують РРО, у разі, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщено об’єкт оподаткування (господарську одиницю), де застосовується РРО, повідомлення за формою №20-ОПП подається з метою уникнення розбіжностей між відомостями щодо місцезнаходження цієї господарської одиниці.
19.11.2018
Реєстратори розрахункових операцій
Для реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу:
– заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява);
– копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
– копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
– копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (у разі застосування зовнішнього модема);
– копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.
При відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО.
Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО.
Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою №3-РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.
При реєстрації резервного РРО у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться відмітка «Резервний», у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках – назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися. При цьому щодо кожної господарської одиниці надається копія документа на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися резервний РРО.
19.11.2018
Дохід фізичної особи за договором про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб: ознака доходу для відображення
Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) визначено главою 16 прим. 1 Земельного кодексу України (далі – Земельний Кодекс) та главою 33 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Відповідно до ст. 102 прим. 1 Земельного кодексу право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦКУ.
Статтею 409 ЦКУ визначені права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб. Зокрема, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею.
Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Згідно з п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
Підпунктом 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 ПКУ визначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
При цьому відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Разом з тим, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, дохід, отриманий платником податку від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення у користування (емфітевзис), відображається податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «106».
Враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) доходи фізичній особі за договором про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) та відображає такі доходи у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «106».
26.10.2018
Випадки коли анулюють реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
– подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
– припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
– якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
– якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ.
При виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховують податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абзац другий п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Отже, контролюючий орган може анулювати реєстрацію платника єдиного податку при виявленні невідповідностей вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ, а також при отриманні від платника заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, або припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону.
25.10.2018
Чим відрізняється між собою подарунок і неправомірна вигода?
Всім відомо, що подарунки приймаються абсолютно будь-якою людиною незалежно від його професійної діяльності. Він дарується безоплатно, в той час як неправомірна вигода дається за вчинення або обіцянку зробити якусь дію посадовою особою на користь того хто дає цю вигоду.
Особам, зазначеним у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Згідно Закону України «Про запобігання корупції» є чітко сформовані визначення «подарунок» та «неправомірна вигода», але не дивлячись на це часто зустрічається не розуміння різниці між поняттями.
Отже, подарунком вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової, а неправомірна вигода в свою чергу – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Згідно ст. 368 Кримінального кодексу України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
24.10.2018
Заява про добровільну сплату єдиного внеску: до якого контролюючого органу подавати
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та п. 2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), подають до органу доходів і зборів за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’зкового державного соціального страхування.
Іншого нормами чинного законодавства не передбачено, крім випадків, коли особа перебуває у місцях позбавлення волі та з метою отримання необхідного страхового стажу для призначення пенсії подає Заяву до органів доходів і зборів за місцем знаходження виправної колонії.
23.10.2018
Як реєструють у фіскальній службі адвокатів
Згідно з нормами підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до пункту 63.2 статті 63 ПКУ та пункту 1.3 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
Якщо адвокат здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем (адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання правової допомоги укладаються від імені роботодавця, та оплата за послуги адвоката здійснюється від імені роботодавця, то такий адвокат не повинен ставати на облік в контролюючому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.
Якщо хоча б одна з вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у контролюючому органі як самозайнята особа.
22.10.2018
Зареєструвати РРО можна за спрощеною формою.
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 20.09.2018 №773 затвердило зміни до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій.
З 01.10.2018 суб’єкти господарювання можуть відмовитися від використання книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, за умови не проведення розрахункових операцій до моменту підключення резервного РРО або включення електроенергії. Рішення про це затверджується власними розпорядчими документами суб’єкта господарювання. У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО та розрахункові книжки, а ті хто вже зареєстрував – скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Змінами також передбачено надання можливості суб’єктам господарювання реєструвати РРО на підставі реєстраційної заяви в електронному вигляді за спрощеною формою (без додатків).
Довідково: Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 27 вересня 2018 р. за №1106/32558 та набрав чинності 1 жовтня 2018 року, за винятком окремих положень, які набирають чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом Мінфіну щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.
19.10.2018
Податкова знижка для платника податку із статусом внутрішньо переміщеної особи
Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:
– не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
– не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
Зауважимо, що для отримання податкової знижки за орендоване житло Центри обслуговування платників чекають з 1 січня 2019 року.
18.10.2018
Cтудент ,який отримує стипендію з бюджету , не має права на податкову соціальну пільгу
Відповідно до п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, студент який працює та отримує заробітну плату має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150% (у 2018 році – 1321,50 грн).
Разом з тим, п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.
Враховуючи вищевикладене, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.
У разі, якщо студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 % при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2018 році – 2470 гривень.
При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.
17.10.2018
Декларація про валютні цінності подається до ДФС та НБУ
Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України, порядок і терміни декларування встановлюються НБУ Пунктом 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю.
Згідно з ст. 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за формою декларації затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207.
Таке декларування здійснюється окремо в Державній фіскальній службі України (її теріторіальних органах) та в НБУ.
У разі відсутності коштів та майна за межами України, суб’єкт підприємницької діяльності може не подавати Декларацію.
При цьому п. 3 Наказу № 207 встановлено, зокрема, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями – щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності.
Суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності та обраної системи оподаткування, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України та подають контролюючому органу Декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року), а спільні підприємства з іноземними інвестиціями – щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
16.10.2018
Інформація про джерела /суми отриманих доходів фізичної особи можна отримати в органі ДФС особисто або через електронний кабінет
Фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства) для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів подає до контролюючого органу заяву за формою № 10ДР, (додаток 14 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків).
Громадянин України для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів може звернутися особисто або через представника до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до іншого контролюючого органу (державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій, головних управлінь ДФС в областях, м. Києві). При цьому громадянин подає документ, що посвідчує особу.
Іноземці та особи без громадянства – до головних управлінь ДФС в областях та місті Києві, пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому порядку його переклад українською мовою (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу, вона додатково додає засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Фізичною особою також може бути поданий до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису запит за формою № 10ДР. За результатами обробки такого Запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді.
Відповідь на Запит в електронному вигляді містить інформацію, зокрема, про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.
Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді/ Електронні форми запиту та відповіді про доходи: http://sfs.gov.ua/…/vi…/elektronni-formi-zapitu-ta-vidpovidi.
Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна й у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету.
Крім того, згідно з приміткою до Заяви за формою № 10ДР відомості про доходи накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 01 січня 1998 року, відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), які щокварталу подаються податковими агентами до територіальних органів ДФС. Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.
28.09.2018
Що необхідно знати про оподаткування нецільової благодійної допомоги
Сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2018 р. не перевищує 2470 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (у звітності за ф. № 1ДФ юридична особа відображає таку допомогу за ознакою доходу «169»).
Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором — 1,5 %.
Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і відображається у податковому розрахунку ф. № 1ДФ за ознакою доходу «127».
При цьому, у разі отримання нецільової благодійної допомоги від суб’єкта (або суб’єктів) господарювання, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, у випадку якщо загальна сума такої допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір (у 2018 році – якщо перевищує 2470 грн.).
27.09.2018
Запитували – відповідаємо
Як звітувати новоствореному підприємцю, який є платником єдиного податку 1 чи 2 груп?
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Тобто, новостворена фізична особа – підприємець є платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Доходи, отримані у цьому періоді, включаються до податкової декларації платника єдиного податку, яка подається у строки, встановлені для річного податкового періоду, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.
При цьому, у період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, і як наслідок, доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах.
Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Форму декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом МФУ від 02.10.2015 №859 зі змінами.
Тобто, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування, коли він перебуває на загальній системі оподаткування, подає податкову декларацію за звітний період, який дорівнює календарному року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.
Зазначена норма передбачена п.п.49.18.5 ст.49, п.п.49.18.5 ст.49, п.177.5 ст.177, п.п.298.1.2 ст.298 Податкового кодексу України.
26.09.2018
Для дистанційної роботи із податковим відомством використовуйте електронні сервіси ДФС України.
Кількість електронних сервісів, запроваджених ДФС України та розміщених на офіційному веб-порталі ДФС sfs.gov.ua, постійно збільшується. Зазначене дозволяє платникам отримувати послуги в електронному вигляді, заощаджує їх час, скорочує до мінімуму контакти з органами ДФС.
На сьогодні, не відвідуючи податкову інспекцію, платник податків береться на облік протягом одного дня після отримання відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Завдяки електронному сервісу з укладання Договору про визнання електронних документів, платник подає звітність до податкової інспекції в електронному вигляді, реєструє податкові та акцизні накладні у Єдиному реєстрі податкових або акцизних накладних.
А найпопулярнішим електронним сервісом є Електронний кабінет платника, за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДФС і платників у режимi реального часу та який на сьогодні забезпечує широкий спектр послуг для суб’єктів господарювання.
Найбільш запитуваними послугами Електронного кабінету платника є сервіси систем електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального (перегляд проведених операцій в системі та отримання інформації про рух коштів на електронному рахунку), листування з органами ДФС в електронному вигляді, стан розрахунків з бюджетом (сплата податків, зборів, платежів для фізичних осіб та перегляд даних щодо розрахунків з бюджетом).
Також, фізичним особам через Електронний кабінет платника надано можливість отримати відомості про отримані доходи та утримані податки, що дуже актуально під час кампаній декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців, а також підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді.
Не менш популярним є Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, який дозволяє платнику отримати відповіді на питання щодо застосування норм податкового, митного законодавства або адміністрування єдиного внеску, а також ознайомитись з нормативними документами (http://zir. sfs.gov.ua).
25.09.2018
Увага! Підприємці сплачують єдиний внесок незалежно від суми отриманого доходу
Податківці звертають увагу фізичних осіб-підприємців (у тому числі платників єдиного податку) та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, що відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», вони є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Згідно з частиною дванадцятою ст. 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця ( у 2018 році – 3723х22% = 819,06 грн. щомісяця).
Отже, всі підприємці та особи, які проводять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок незалежно від того, отримували вони дохід за звітний період чи ні.
Тому, щоб запобігти виникненню заборгованості, усім зареєстрованим підприємцям необхідно подбати про своєчасну сплату єдиного внеску.
Звірку щодо наявності чи відсутності заборгованості можна провести в податковій інспекції за місцем реєстрації платника.
24.09.201824
Проведено сеанс гаряча лінія.”
Днями Мостиською державною податковою інспекцією Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.
Які терміни списання «безнадійного» податкового боргу?
Списання здійснюється щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.
Чи підлягає списанню заборгованість платника податків по ЄСВ?
Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно, до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.
Строк давності щодо стягнення сум недоїмки по ЄСВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Які документи необхідно представити платником податків для прийняття рішення про списання «безнадійного» податкового боргу, що виникли унаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин)?
У разі, якщо борг платника податків виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), платник податків звертається до територіального органу ДФС за місцем обліку «безнадійного» податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов’язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним, а саме:
– висновки торгово-промислової палати України – про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
– висновки уповноважених органів іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, – у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
– рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п’ять календарних років;
– рішеннями обласних рад – у випадках, встановлених Податковим Кодексом;
– висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.
До якого органу ДФС необхідно звертатись платнику податків для отримання розстрочки податкового зобов’язання або боргу?
Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДФС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
– переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
– аналізу фінансового стану;
– графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
– розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.
21.09.2018
Як подавати таблицю даних платника ПДВ у разі зупинення реєстрації платника ПДВ у разі зупинення реєстрації платника ПДВ у разі зупинення реєстрації реєстрації податкової накладної
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській ,області нагадує, що платник податку має право подати до ДФС України Таблицю даних платника податку (далі – ТПП) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Постанови КМУ від 21.02.2018 №117.
Відповідно до виду економічної діяльності платник має обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником, а також вказати коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.
Таблиця даних платника заповнюється та подається разом із поясненням тільки в електронному вигляді, через особистий кабінет платника податку або із використанням програмного забезпечення типу M.E.doc та аналогічного.
Протягом 5 робочих днів з дня отримання Таблиці з поясненням регіональна комісія ДФС приймає рішення щодо її врахування. Про дане рішення платник податку дізнається протягом операційного дня в електронному кабінеті (п. 33 Порядку блокування). Якщо Таблиця не зараховується, платнику повідомляється причина такого рішення.
19.09.2018
Хто має сплачувати транспортний податок?
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, 26.10.2018
Випадки коли анулюють реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
– подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
– припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
– якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
– якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ.
При виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховують податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абзац другий п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Отже, контролюючий орган може анулювати реєстрацію платника єдиного податку при виявленні невідповідностей вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ, а також при отриманні від платника заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, або припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону.
25.10.2018
Чим відрізняється між собою подарунок і неправомірна вигода?
Всім відомо, що подарунки приймаються абсолютно будь-якою людиною незалежно від його професійної діяльності. Він дарується безоплатно, в той час як неправомірна вигода дається за вчинення або обіцянку зробити якусь дію посадовою особою на користь того хто дає цю вигоду.
Особам, зазначеним у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Згідно Закону України «Про запобігання корупції» є чітко сформовані визначення «подарунок» та «неправомірна вигода», але не дивлячись на це часто зустрічається не розуміння різниці між поняттями.
Отже, подарунком вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової, а неправомірна вигода в свою чергу – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Згідно ст. 368 Кримінального кодексу України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
24.10.2018
Заява про добровільну сплату єдиного внеску: до якого контролюючого органу подавати
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та п. 2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), подають до органу доходів і зборів за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’зкового державного соціального страхування.
Іншого нормами чинного законодавства не передбачено, крім випадків, коли особа перебуває у місцях позбавлення волі та з метою отримання необхідного страхового стажу для призначення пенсії подає Заяву до органів доходів і зборів за місцем знаходження виправної колонії
23.10.2018
Як