Мостиське відділення ОДПІ

26.10.2018
Випадки коли анулюють реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
– подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
– припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
– якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
– якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ.
При виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховують податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абзац другий п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Отже, контролюючий орган може анулювати реєстрацію платника єдиного податку при виявленні невідповідностей вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ, а також при отриманні від платника заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, або припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону.
25.10.2018
Чим відрізняється між собою подарунок і неправомірна вигода?

Всім відомо, що подарунки приймаються абсолютно будь-якою людиною незалежно від його професійної діяльності. Він дарується безоплатно, в той час як неправомірна вигода дається за вчинення або обіцянку зробити якусь дію посадовою особою на користь того хто дає цю вигоду.
Особам, зазначеним у частині першій статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Згідно Закону України «Про запобігання корупції» є чітко сформовані визначення «подарунок» та «неправомірна вигода», але не дивлячись на це часто зустрічається не розуміння різниці між поняттями.
Отже, подарунком вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової, а неправомірна вигода в свою чергу – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
Згідно ст. 368 Кримінального кодексу України, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

24.10.2018
Заява про добровільну сплату єдиного внеску: до якого контролюючого органу подавати
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та п. 2 розділу V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, особи, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), подають до органу доходів і зборів за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’зкового державного соціального страхування.
Іншого нормами чинного законодавства не передбачено, крім випадків, коли особа перебуває у місцях позбавлення волі та з метою отримання необхідного страхового стажу для призначення пенсії подає Заяву до органів доходів і зборів за місцем знаходження виправної колонії.

23.10.2018
Як реєструють у фіскальній службі адвокатів
Згідно з нормами підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до пункту 63.2 статті 63 ПКУ та пункту 1.3 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
Якщо адвокат здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем (адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання правової допомоги укладаються від імені роботодавця, та оплата за послуги адвоката здійснюється від імені роботодавця, то такий адвокат не повинен ставати на облік в контролюючому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.
Якщо хоча б одна з вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у контролюючому органі як самозайнята особа.

22.10.2018
Зареєструвати РРО можна за спрощеною формою.
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що Міністерство фінансів України наказом від 20.09.2018 №773 затвердило зміни до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій.
З 01.10.2018 суб’єкти господарювання можуть відмовитися від використання книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, за умови не проведення розрахункових операцій до моменту підключення резервного РРО або включення електроенергії. Рішення про це затверджується власними розпорядчими документами суб’єкта господарювання. У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО та розрахункові книжки, а ті хто вже зареєстрував – скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.
Змінами також передбачено надання можливості суб’єктам господарювання реєструвати РРО на підставі реєстраційної заяви в електронному вигляді за спрощеною формою (без додатків).
Довідково: Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 27 вересня 2018 р. за №1106/32558 та набрав чинності 1 жовтня 2018 року, за винятком окремих положень, які набирають чинності після набрання чинності нормативно-правовим актом Мінфіну щодо затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.
19.10.2018
Податкова знижка для платника податку із статусом внутрішньо переміщеної особи
Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:
– не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
– не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
Зауважимо, що для отримання податкової знижки за орендоване житло Центри обслуговування платників чекають з 1 січня 2019 року.

18.10.2018
Cтудент ,який отримує стипендію з бюджету , не має права на податкову соціальну пільгу

Відповідно до п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, студент який працює та отримує заробітну плату має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150% (у 2018 році – 1321,50 грн).
Разом з тим, п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.
Враховуючи вищевикладене, якщо студент, отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.
У разі, якщо студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 % при умові, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2018 році – 2470 гривень.
При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.

17.10.2018
Декларація про валютні цінності подається до ДФС та НБУ

Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України, порядок і терміни декларування встановлюються НБУ Пунктом 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю.
Згідно з ст. 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за формою декларації затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207.
Таке декларування здійснюється окремо в Державній фіскальній службі України (її теріторіальних органах) та в НБУ.
У разі відсутності коштів та майна за межами України, суб’єкт підприємницької діяльності може не подавати Декларацію.
При цьому п. 3 Наказу № 207 встановлено, зокрема, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями – щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності.
Суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності та обраної системи оподаткування, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України та подають контролюючому органу Декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року), а спільні підприємства з іноземними інвестиціями – щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

16.10.2018
Інформація про джерела /суми отриманих доходів фізичної особи можна отримати в органі ДФС особисто або через електронний кабінет

Фізична особа (громадянин України, іноземець, особа без громадянства) для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів подає до контролюючого органу заяву за формою № 10ДР, (додаток 14 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків).
Громадянин України для отримання інформації про джерела/суми отриманих доходів може звернутися особисто або через представника до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до іншого контролюючого органу (державних податкових інспекцій в районах, містах, районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій, головних управлінь ДФС в областях, м. Києві). При цьому громадянин подає документ, що посвідчує особу.
Іноземці та особи без громадянства – до головних управлінь ДФС в областях та місті Києві, пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому порядку його переклад українською мовою (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Представник додає до Заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Якщо довірена особа є іноземцем або особою без громадянства, до документа, що посвідчує її особу, вона додатково додає засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою (після пред’явлення повертається) та копію такого перекладу (крім осіб, які мають посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання в Україні).
Фізичною особою також може бути поданий до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису запит за формою № 10ДР. За результатами обробки такого Запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді.
Відповідь на Запит в електронному вигляді містить інформацію, зокрема, про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів.
Інформацію щодо електронного сервісу можна отримати на офіційному веб-порталі ДФС у рубриці: Головна/Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді/ Електронні форми запиту та відповіді про доходи: http://sfs.gov.ua/…/vi…/elektronni-formi-zapitu-ta-vidpovidi.
Отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру можна й у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету.
Крім того, згідно з приміткою до Заяви за формою № 10ДР відомості про доходи накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 01 січня 1998 року, відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), які щокварталу подаються податковими агентами до територіальних органів ДФС. Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.

28.09.2018
Що необхідно знати про оподаткування нецільової благодійної допомоги
Сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2018 р. не перевищує 2470 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (у звітності за ф. № 1ДФ юридична особа відображає таку допомогу за ознакою доходу «169»).
Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором — 1,5 %.
Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і відображається у податковому розрахунку ф. № 1ДФ за ознакою доходу «127».
При цьому, у разі отримання нецільової благодійної допомоги від суб’єкта (або суб’єктів) господарювання, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, у випадку якщо загальна сума такої допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір (у 2018 році – якщо перевищує 2470 грн.).

27.09.2018
Запитували – відповідаємо
Як звітувати новоствореному підприємцю, який є платником єдиного податку 1 чи 2 груп?
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Тобто, новостворена фізична особа – підприємець є платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Доходи, отримані у цьому періоді, включаються до податкової декларації платника єдиного податку, яка подається у строки, встановлені для річного податкового періоду, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.
При цьому, у період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, і як наслідок, доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах.
Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Форму декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом МФУ від 02.10.2015 №859 зі змінами.
Тобто, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування, коли він перебуває на загальній системі оподаткування, подає податкову декларацію за звітний період, який дорівнює календарному року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року.
Зазначена норма передбачена п.п.49.18.5 ст.49, п.п.49.18.5 ст.49, п.177.5 ст.177, п.п.298.1.2 ст.298 Податкового кодексу України.
26.09.2018
Для дистанційної роботи із податковим відомством використовуйте електронні сервіси ДФС України.
Кількість електронних сервісів, запроваджених ДФС України та розміщених на офіційному веб-порталі ДФС sfs.gov.ua, постійно збільшується. Зазначене дозволяє платникам отримувати послуги в електронному вигляді, заощаджує їх час, скорочує до мінімуму контакти з органами ДФС.
На сьогодні, не відвідуючи податкову інспекцію, платник податків береться на облік протягом одного дня після отримання відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Завдяки електронному сервісу з укладання Договору про визнання електронних документів, платник подає звітність до податкової інспекції в електронному вигляді, реєструє податкові та акцизні накладні у Єдиному реєстрі податкових або акцизних накладних.
А найпопулярнішим електронним сервісом є Електронний кабінет платника, за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДФС і платників у режимi реального часу та який на сьогодні забезпечує широкий спектр послуг для суб’єктів господарювання.
Найбільш запитуваними послугами Електронного кабінету платника є сервіси систем електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального (перегляд проведених операцій в системі та отримання інформації про рух коштів на електронному рахунку), листування з органами ДФС в електронному вигляді, стан розрахунків з бюджетом (сплата податків, зборів, платежів для фізичних осіб та перегляд даних щодо розрахунків з бюджетом).
Також, фізичним особам через Електронний кабінет платника надано можливість отримати відомості про отримані доходи та утримані податки, що дуже актуально під час кампаній декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців, а також підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді.
Не менш популярним є Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, який дозволяє платнику отримати відповіді на питання щодо застосування норм податкового, митного законодавства або адміністрування єдиного внеску, а також ознайомитись з нормативними документами (http://zir. sfs.gov.ua).

25.09.2018
Увага! Підприємці сплачують єдиний внесок незалежно від суми отриманого доходу
Податківці звертають увагу фізичних осіб-підприємців (у тому числі платників єдиного податку) та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, що відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», вони є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Згідно з частиною дванадцятою ст. 9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця ( у 2018 році – 3723х22% = 819,06 грн. щомісяця).
Отже, всі підприємці та особи, які проводять незалежну професійну діяльність, сплачують єдиний внесок незалежно від того, отримували вони дохід за звітний період чи ні.
Тому, щоб запобігти виникненню заборгованості, усім зареєстрованим підприємцям необхідно подбати про своєчасну сплату єдиного внеску.
Звірку щодо наявності чи відсутності заборгованості можна провести в податковій інспекції за місцем реєстрації платника.

24.09.201824
Проведено сеанс гаряча лінія.”
Днями Мостиською державною податковою інспекцією Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.
Які терміни списання «безнадійного» податкового боргу?
Списання здійснюється щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.
Чи підлягає списанню заборгованість платника податків по ЄСВ?
Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно, до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.
Строк давності щодо стягнення сум недоїмки по ЄСВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Які документи необхідно представити платником податків для прийняття рішення про списання «безнадійного» податкового боргу, що виникли унаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин)?
У разі, якщо борг платника податків виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), платник податків звертається до територіального органу ДФС за місцем обліку «безнадійного» податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.
До заяви обов’язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним, а саме:
– висновки торгово-промислової палати України – про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;
– висновки уповноважених органів іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, – у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;
– рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п’ять календарних років;
– рішеннями обласних рад – у випадках, встановлених Податковим Кодексом;
– висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини.
До якого органу ДФС необхідно звертатись платнику податків для отримання розстрочки податкового зобов’язання або боргу?
Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДФС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
– переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
– аналізу фінансового стану;
– графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
– розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.

19.09.2018
Хто має сплачувати транспортний податок?
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, 26.10.2018
Випадки коли анулюють реєстрацію платника єдиного податку четвертої групи
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
– подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
– припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
– якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
– якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ.
При виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховують податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абзац другий п. 299.11 ст. 299 ПКУ).
Отже, контролюючий орган може анулювати реєстрацію платника єдиного податку при виявленні невідповідностей вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ, а також при отриманні від платника заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, або припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону.
25.10.2018
Чим відрізняється між собою подарунок і неправомірна вигода?

18.10.2018
Cтудент ,який отримує стипендію з бюджету , не має права на податкову соціальну пільгу

17.10.2018
Декларація про валютні цінності подається до ДФС та НБУ

21.09.2018
Як подавати таблицю даних платника ПДВ у разі зупинення реєстрації платника ПДВ у разі зупинення реєстрації платника ПДВ у разі зупинення реєстрації реєстрації податкової накладної
Мостиська державна податкова інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській ,області нагадує, що платник податку має право подати до ДФС України Таблицю даних платника податку (далі – ТПП) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Постанови КМУ від 21.02.2018 №117.
Відповідно до виду економічної діяльності платник має обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) таким платником, а також вказати коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.
Таблиця даних платника заповнюється та подається разом із поясненням тільки в електронному вигляді, через особистий кабінет платника податку або із використанням програмного забезпечення типу M.E.doc та аналогічного.
Протягом 5 робочих днів з дня отримання Таблиці з поясненням регіональна комісія ДФС приймає рішення щодо її врахування. Про дане рішення платник податку дізнається протягом операційного дня в електронному кабінеті (п. 33 Порядку блокування). Якщо Таблиця не зараховується, платнику повідомляється причина такого рішення.
установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 р. – понад 1 396 125 грн).
Така вартість визначається Мінекономрозвитку України за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального, та розміщується на офіційному веб-сайті відомства.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
А громадянам податківці надсилають до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення, в якому вказана сума податку та реквізити для його оплати.
Транспортний податок сплачується (згідно з п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України) за місцем реєстрації об’єктів оподаткування у такі строки:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
18.09.2018
ПДФО , що нараховується що нараховується з доходів за здавання ФО в оренду в оренду земельних паїв , сплачується відповідні бюджети за місцезнаходження м цих паїв .

Мостиська державна інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що відповідно до Закону України від 10.07.2018 р. N 2497-VIII внесено зміни до ст.. 168 розд. IV Податкового кодексу України, а саме доповнено п.п. 168.4.9 п.168.4 ПКУ. Тобто, суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
При цьому податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ (п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

17.09.2018
Розпочато експериментальний проект експлуатації новітніх програмних комплексів для реєстрації розрахункових операцій
Мостиська державна інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області інформує платників, що Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 472 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій(далі-РРО).
Реалізація експериментального проекту триватиме до 31 грудня 2019 року, під час якого буде досліджено інноваційні розробки, новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, можливість їх застосування для здійснення розрахункових операцій, прийнято рішення щодо доцільності їх впровадження у промислову експлуатацію та подальшого застосування суб’єктами господарювання.
Фіскальною службою України розроблятиметься нова інноваційна система е-Rесеірt (електронний чек), засобами якої стануть можливими онлайн-реєстрація та онлайн-передача звітної інформації від пристроїв, що реєструють розрахункові операції, до ДФС.
Інноваційна електронна система е-Rесеірt передбачає:
• можливість використання новітніх моделей комплексів та їх миттєву фіскалізацію;
• можливість використання контрольно-звітної інформації, що передається від пристрою (чеки) суб’єктами господарювання, для самоконтролю та громадянами для захисту їх прав як споживачів;
• відмову від друку паперових чеків;
• відмову від послуг інформаційного eкваєра;
• безкоштовне програмне забезпечення та інтерфейси користувачів – суб’єктів господарювання та покупців;
• створення центру супроводження бізнесу, який включатиме адміністраторів серверного обладнання та службу підтримки користувачів;
• цілодобову доступність користувачів до системи, можливість їх обслуговування у режимі 24/7/365.
Успішна дослідна експлуатація новітніх моделей комплексів та експлуатація удосконаленого програмного забезпечення стануть передумовою для широкомасштабного застосування новітніх РРО та впровадження у промислову експлуатацію системи е-Rесеірt.
14.09.2018
Якщо фізичною особою – підприємцем змінено місцезнаходження
Згідно ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни його податкової адреси контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника.
Частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що в разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 переведення платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням здійснюється протягом місяця з дня отримання інформації про зміну місцезнаходження, і в такому випадку одночасно із зняттям з обліку фізичної особи — підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік за неосновним місцем обліку без подання ним заяви.
До закінчення року такий платник обліковується в контролюючому органі за поперед¬нім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основ¬не місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватися на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Згідно ст. 66 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни його податкової адреси контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника.
Частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу встановлено, що в разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 переведення платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням здійснюється протягом місяця з дня отримання інформації про зміну місцезнаходження, і в такому випадку одночасно із зняттям з обліку фізичної особи — підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік за неосновним місцем обліку без подання ним заяви.
До закінчення року такий платник обліковується в контролюючому органі за поперед¬нім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основ¬не місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватися на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
13.09.2018
Відмовитись від спрощеної системи оподаткування можна до 20 вересня 2018
Мостиська державна інспекція Городоцького управління ГУ ДФС у Львівській області нагадує’, що заява про відмову від спрощеної системи оподаткування підприємцями-платниками єдиного податку подається до територіального органу ДФС за місцем податкової адреси платника податків – фізичної особи не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).
Зокрема, щоб відмовитися від спрощеної системи оподаткування з ІV кварталу 2018 року, необхідно до 20 вересня 2018 року включно подати заяву
Нагадаємо, що відповідно до п.п.298.2.2 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

12.09.2018
Не сплатили ЄСВ? Строку давності для нарахування та сплати немає
Роз’яснюємо процедуру застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску. Відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Інструкція №449), у разі виявлення фіскальним органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум такий фіскальний орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VII Інструкції № 449.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу VІI Інструкції № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до платників, які допустили зазначене порушення у період до 1 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум, а починаючи з 1 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу. При застосуванні штрафів приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема, пунктами 2 та 5 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного фіскального органу або його заступник. Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках: перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі – платнику єдиного внеску; другий примірник залишається в фіскальному органі. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень за формою згідно з додатком 19 до Інструкції № 449. Нумерація рішень провадиться в журналі, починаючи з першого номера, у межах календарного року. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника єдиного внеску під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Рішення про застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування з повідомленням про вручення.
Якщо платник на день надсилання йому фіскальним органом рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата. У разі коли неможливо вручити платнику єдиного внеску рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник ЄСВ чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний контролюючий орган про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (пункт 13 розділу VІІ Інструкції № 449

11.09.2018
Чи виникає право на податкову знижку , якщо за навчання студента сплатили не члени його сім»ї першого ступеня спорідності?
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (брат, сестра, дід, баба та інші особи), то право на податкову знижку щодо таких сум відсутнє.

07.09.2018
Увага! З 11 вересня будуть заблоковані старі рахунки
Державна фіскальна служба України згідно з листом Казначейства від 16.08.2018 р. №36038/5 повідомляє, що граничний термін перехідного періоду функціонування централізованої моделі виконання доходної частини бюджетів, протягом якого старі рахунки залишаються активними закінчується 10 вересня 2018 року.
Таким чином, починаючи з 11 вересня 2018 року кошти, які сплачуватимуться платниками на рахунки зі старими реквізитами не будуть зараховуватися до бюджетів, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.
У зв’язку з цим платникам податків при заповненні розрахункових документів на сплату податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів необхідно зазначити реквізити рахунків, відкритих з 2 липня 2018 року на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998).
06.09.2018
Зайво складена податкова накладна: виправляємо ситуацію
Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
– дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
– дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Отже, за загальновстановленими правилами податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платника ПДВ – постачальника товарів/послуг, визначених за правилом «першої події».
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування).
Тому платник податку має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, визначеної ним як зайво складена,у якому зазначити зі знаком «-» показники розділу «Б» табличної частини такої податкової накладної.
Такий розрахунок коригування складається тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної на дату виявлення факту складання зайвої податкової накладної.
При цьому у графі 2 такого розрахунку коригування тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення та форми податкової накладної) доцільно використовувати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів».
Оскільки розрахунок коригування до податкової накладної, визнаної платником податків як зайво складеної, передбачає зменшення її числових показників, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації платником податку, вказаним в зайво складеній податковій накладній як покупець (отримувач) товарів/послуг.
05.09.2018
Пильність у сплаті єдиного внеску
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
При несплаті (неперерахуванні) або несвоєчасній сплаті (несвоєчасному перерахуванні) єдиного внеску починаючи з 20-го числа місяця, наступного за кварталом, за який сплачується єдиний внесок, до фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, та допустили зазначене порушенняі накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Також за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці несуть адміністративну відповідальність.
04.09.2018

Звітність з єдиного внеску за новими формами – з 1 вересня 2018 року

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 р. №511 внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок), затверджений Наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435.
Порядок визначає процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) до Державної фіскальної служби України. Правила формування і подання Звіту не змінилися. Звіт подають страхувальники або відповідальні особи страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску.
Відзначимо, що Звіт страхувальники подають в повному обсязі, а складений з порушенням вимог Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів, та поданий без необхідних таблиць, не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.
Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.
Якщо юридичні особи або фізичні особи-підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників не подають.
Фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства зобов’язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб-підприємців, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе один раз на рік у терміни, визначені Порядком.
Для членів фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звітними періодами є календарні місяці, які формуються та відображаються у річній звітності, що подається до 1 травня року за результатами фінансового року.
Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.
При державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
При прийнятті рішення про ліквідацію, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня подання до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.
Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до органу доходів і зборів:
– фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності;
– особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, – протягом 30 календарних днів з дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску.

03.09.2018
Земельні ділянки надані в оренду: визначаємо об’єкт оподаткування ПДФО
Відповідно до п. п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).
Водночас згідно з ст. 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 №5 передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Таким чином, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

10.08.2018

Змінено порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов»язкове соціальне страхування

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ звертає увагу страхувальників з 06.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2018 року за № 692/32144, яким внесено зміни та доповнення до Наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до внесених змін з 1 серпня 2018 року Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (звітний період за 2018 рік) будуть подаватися за новими формами.
З огляду на зазначене звіти за формами Додатка 4:
за звітний період: липень 2018 року (які подаються з 01 по 20 серпня 2018 року) подаються за формами звітності, затвердженими наказом Мінфіну № 435;
звітність за новими формами, затвердженими наказом № 511, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 1 вересня 2018 року, тобто за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

09.08.2018

Чи зобов’язане підприємство при нарахуванні заробітної плати учням (слухачам) професійно-технічного училища, які працевлаштуванні під час проходження виробничої практики, утримувати податок на доходи фізичних осіб за умови, що така заробітна плата перераховується навчальному закладу, який виплачує її на користь учнів (слухачів)?

Відповідно до частини другої ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» на час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.
Згідно з ст. 29 Закону України від 10 грудня 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику.
Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 1999 року № 992 «Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 17 Порядку за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок професійно-технічного навчального закладу або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п’яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.
П’ятдесят відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням професійно-технічних навчальних закладів, може бути направлено на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи (п. 18 Порядку).
Питання щодо направлення п’ятдесяти відсотків заробітної плати учнів на рахунок професійно-технічного навчального закладу для використання у зазначених цілях вирішуються ним разом з підприємством, де учні проходять виробниче навчання та виробничу практику, в кожному конкретному випадку з урахуванням наявності підстав та доцільності і обумовлюються в договорі про надання робочих місць як додаткові зобов’язання підприємства.
Таким чином, при нарахуванні заробітної плати учням (слухачам) професійно-технічного училища, які проходять практику на підприємстві згідно з договором, підприємство, як податковий агент, зобов’язане утримати із суми такого доходу податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та перерахувати його до бюджету у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

08.08.2018

До якого бюджету ФО – резиденту необхідно сплатити ПДФО у разі отримання спадщини/ подарунку
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Пунктом 174.3 ст. 174 ПКУ визначено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок).
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до п.п. 168.4.5 п.168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. ІV ПКУ за нарахування та утримання збору, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема:
у разі нотаріального посвідчення договорів куплі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
в інших випадках – за її податковою адресою.
При цьому, податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

07.08.2018

Особливості проведення розрахункових операцій підприємцями –єдинниками при роздрібній торгівлі пивом
Оскільки, пиво віднесено до алкогольних напоїв, суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
При цьому однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином реєстратора розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій).
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Отже, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків.
При перевищенні річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у розмірі 1 млн. грн. застосування РРО є обов’язковим.
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 109.03).
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють та планують провадити підприємницьку діяльність в період курортного сезону, на необхідність дотримання норм чинного законодавства у сфері реалізації алкогольних напоїв.

06.08.2018

Особливості ведення обліку доходів у підприємців -єдинників

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.
Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом Міністерством фінансівУкраїни від 19.06.2015 № 579.
Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

03.08.2018

Для ФОП та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність – сплата ЄСВ гарантує призначення пенсій

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ інформує фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність про необхідність обов’язкової сплати єдиного соціального внеску, відсутність відрахувань призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсійного забезпечення у майбутньому.
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок – це встановлено част.1 ст.24Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок – ця норма визначена п. 3 част.1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010року №2464-УІ «Про збір та. облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Згідно п.4 част.1 ст. 4 Закону № 2464, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначені платниками єдиного внеску.
Стаття 6 Закону № 2464 встановлює, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також подавати обов’язкову звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Таким чином, у разі несплати єдиного внеску (неподання обов’язкової звітності з єдиного внеску) фізичною особою, по ній будуть відсутні дані щодо зарахування страхового стажу необхідного для призначення пенсії.

02.08.2018

Якщо підприємець -“єдинник” здійснює діяльність не за місцем податкової адреси :ставки єдиного податку.

Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 ст. 293 ПКУ).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Фізична особа – підприємець до контролюючого органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця, при цьому господарську діяльність вона може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищної, місцевої ради, в якій розташована її податкова адреса, в цьому випадку сплачується максимальний розмір ставки єдиного податку.

01.08.2018

Декретна відпустка підприємця-єдинщика

На період декретної відпустки жінка – ФОП – платник єдиного податку першої та другої групи (без найманих працівників), яка не працює та/або яка працює і отримує дохід від підприємницької діяльності, сплачуватиме (у 2018 р.) ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць та єдиний податок за ставками, встановленими місцевими радами, у межах до 176,20 грн на місяць (перша група) та у межах до 744,60 грн на місяць (друга група). 01.03.2019 р. ФОП слід подати Податкову декларацію платника єдиного податку за 2018 р. та 09.02.2019 р. – Звітність з ЄСВ.
ФОП – платник єдиного податку першої та другої групи (без найманих працівників), яка у період декретної відпустки не працює і не отримує доходів від підприємницької діяльності, сплачуватиме інші суми податків/не платитиме їх взагалі, якщо:
– перейде на загальну систему оподаткування і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць;
– обере третю групу єдиного податку і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць;
– припинить підприємницьку діяльність, повністю розрахується по платежах до бюджету, подасть ліквідаційну звітність, зніметься з обліку в ДФС.

У разі, якщо така підприємець припинила діяльність, вона не сплачуватиме єдиний податок та ЄСВ, починаючи з місяця, що настає за місяцем проведення державної реєстрації припинення господарської діяльності. Слід пам’ятати, що у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності, ФОП – платник єдиного податку зобов’язана подати ліквідаційну декларацію платника єдиного податку та до дати зняття з обліку звіт з ЄСВ за останній звітний період та звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались. Сплатити єдиний податок та ЄСВ слід також до дати зняття з обліку за останній звітний період і повністю розрахуватись по платежах до бюджету.

На період декретної відпустки жінка – ФОП – платник єдиного податку третьої групи (без найманих працівників), яка не працює та/або яка працює і отримує дохід від підприємницької діяльності сплачуватиме (у 2018 р.) ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць та єдиний податок за ставками 3 % (у разі сплати ПДВ) або 5 %. Податкову декларацію платника єдиного податку слід подавати щокварталу та 09.02.2019 р. ФОП слід подати Звітність з ЄСВ.

Які дії ФОП – платника єдиного податку третьої групи – платника ПДВ:
– якщо вона не працює і не здійснює оподатковувані операції, ПДВ не сплачується, декларація не подається;
– якщо вона провадить господарську діяльність та здійснює операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V Податкового кодексу, така особа зобов’язана реєструвати податкові накладні, подавати (щомісяця 20 числа, що настає за звітним місяцем, або щокварталу) декларацію з ПДВ та сплачувати цей податок.

ФОП – платник єдиного податку третьої групи (без найманих працівників), яка у період декретної відпустки не працює і не отримує доходів від підприємницької діяльності сплачуватиме інші суми податків/не платитиме їх взагалі, якщо:
– обере відсоткову ставку 5 % замість 3 %, з анулюванням реєстрації платника ПДВ і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць;
– перейде на загальну систему оподаткування і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць;
– припинить підприємницьку діяльність, повністю розрахується по платежах до бюджету, подасть ліквідаційну звітність і зніметься з обліку в ДФС.

27.07.2018
Чи має право ФОП на загальній системі оподаткування включити до складу витрат суму сплаченого земельного податку за земельну ділянку під приміщенням, яке використовується при здійсненні підприємницької діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 ПКУ.
Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
До переліку таких витрат, належать суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності фізичної особи – підприємця, крім, зокрема податку на майно (п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).
Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не має права включити до складу своїх витрат суму сплаченого земельного податку за земельну ділянку під приміщенням, яке використовується при здійсненні підприємницької діяльності.

26.07.2018
Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

25.07.2018
Чи необхідно ФОП – платникам ЄП зберігати первинні документи та чи передбачена відповідальність за незабезпечення їх зберігання.
Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів на підставі яких заповнювалися дані Книги обліку доходів або Книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.
За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

24.07.2018
Яка відповідальність передбачена за несплату або несвоєчасну сплату плати за землю ФО (громадянином).
Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Разом з тим, на суму податкового зобов’язання з плати за землю, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 Податкового кодексу України.

23.07.2018
Яким чином нараховують та сплачують ЄВ за себе члени фермерського господарства.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) відповідно до яких, починаючи з 01.01.2018, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе у розмірі 22 відс. на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу

Кампанія декларування доходів громадян отриманих цу 2017 році.
Триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2017 році. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси у будь-який зручний спосіб (за вибором):
– особисто або уповноваженою на це особою;
– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, при цьому платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації;
– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (ЕЦП), скориставшись Електронним кабінетом платника на веб-порталі ДФС України в меню електронних сервісів.
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ закликає громадян своєчасно задекларувати доходи, отримані у 2017 році.

19.07.2018
Оподаткування спадщини за пульовою ставкою
Фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Податковим кодексом України (далі – ПКУ) оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. Слід нагадати, що за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Відповідно до п. п. 164.2.10 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.
Об’єкти дарування подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ПКУ).
Згідно із п. 174.3 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Водночас п. 179.2 ПКУ визначено, що відповідно до розділу IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.
18.07.2018
Наслідки неподання громадянами декларації про майновий стан та доходи
Відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку,
– тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення,
– тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).
Крім того, згідно з п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України (далі ПКУ) неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, –тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення,
Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 Розділу ХХ ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
17.07.2018
Продаж легкового автомобіля
Мостиське е відділення Городоцької ОДПІ нагадує. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об‘єктів рухомого майна визначено статтею 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2017 року два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації (паспортними даними).
Граничний строк подання річної податкової декларації для такої фізичної особи – до 01 травня 2018 року.
Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня 2018 року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

16.07.2018
Увага .Шахрайство.
Яворівське відділення Городоцької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звертає увагу платників податків, що в районі мають місце випадки вимагання невідомими особами грошових коштів.
Зловмисники телефонують від імені керівництва органів державної податкової служби до посадових осіб суб’єктів підприємницької діяльності з проханням передати кошти або перерахувати на банківський рахунок для «фінансування» окремих заходів (надання матеріальної допомоги воїнам АТО, проведення перевірки, зустрічі високопоставлених осіб, тощо).
Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації.
З такою ж інформацією можна звернутись у відділ внутрішньої безпеки УВБ ГУ ДФС у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 35 (тел. 297-39-56; 297-36-09)

13.07.2018
Відповідальність за порушення термінів подання податкової звітності
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує платникам податків , що відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (до 365 або 366 днів – для високосного року) з дати винесення податкового повідомлення-рішення.

12.07.2018
Продаж майна
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об‘єктів рухомого майна визначено статтею 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2017 року два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації (паспортними даними).
Граничний строк подання річної податкової декларації для такої фізичної особи – до 01 травня 2018 року.
Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня 2018 року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.
11.07.2018
Про оподаткування спадщини
Фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Податковим кодексом України (далі – ПКУ) оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. Слід нагадати, що за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Відповідно до п. п. 164.2.10 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.
Об’єкти дарування подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ПКУ).
Згідно із п. 174.3 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

09.07.2018

Перелік документів які необхідно подати до органу ДФС , для для отримання пільги по земельному податку.
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ доводить до відома громадян, власників земельних ділянок, що згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Відповідно до п. 286.5 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
Разом з цим на підставі п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;
фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія).

06.07.2018
Відповідальність за порушення термінів подання податкової звітності
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує платникам податків , що відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (до 365 або 366 днів – для високосного року) з дати винесення податкового повідомлення-рішення.

05.07.2018
Фізичні особи можуть звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо щодо обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до 01 липня 2018 року.
У Мостиському відділенні Городоцької ОДПІ нагадують, що фізичні особи – власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості у 2018 році сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік.
До 1 липня територіальні органи фіскальної служби надсилають платникам податків за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити.
Протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення-рішення власники нерухомості сплачують податок до бюджету.
Звертаємо увагу, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;права на користування пільгою зі сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

04.07.2018
Підприємці –платники єдиного податку зобов»язані вести книгу обліку доходів
Слід пам’ятати, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.
Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на 10.08.2018
Змінено порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов»язкове соціальне страхування
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ звертає увагу страхувальників з 06.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2018 року за № 692/32144, яким внесено зміни та доповнення до Наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до внесених змін з 1 серпня 2018 року Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (звітний період за 2018 рік) будуть подаватися за новими формами.
З огляду на зазначене звіти за формами Додатка 4:
за звітний період: липень 2018 року (які подаються з 01 по 20 серпня 2018 року) подаються за формами звітності, затвердженими наказом Мінфіну № 435;
звітність за новими формами, затвердженими наказом № 511, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 1 вересня 2018 року, тобто за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

09.08.2018
Чи зобов’язане підприємство при нарахуванні заробітної плати учням (слухачам) професійно-технічного училища, які працевлаштуванні під час проходження виробничої практики, утримувати податок на доходи фізичних осіб за умови, що така заробітна плата перераховується навчальному закладу, який виплачує її на користь учнів (слухачів).
Відповідно до частини другої ст. 53 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» на час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до освітніх програм і угод між закладами освіти та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики. Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю здобувачів освіти для цілей, не передбачених освітньою програмою.
Згідно з ст. 29 Закону України від 10 грудня 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику.
Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 1999 року № 992 «Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики» із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 17 Порядку за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок професійно-технічного навчального закладу або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п’яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.
П’ятдесят відсотків заробітної плати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням професійно-технічних навчальних закладів, може бути направлено на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи (п. 18 Порядку).
Питання щодо направлення п’ятдесяти відсотків заробітної плати учнів на рахунок професійно-технічного навчального закладу для використання у зазначених цілях вирішуються ним разом з підприємством, де учні проходять виробниче навчання та виробничу практику, в кожному конкретному випадку з урахуванням наявності підстав та доцільності і обумовлюються в договорі про надання робочих місць як додаткові зобов’язання підприємства.
Таким чином, при нарахуванні заробітної плати учням (слухачам) професійно-технічного училища, які проходять практику на підприємстві згідно з договором, підприємство, як податковий агент, зобов’язане утримати із суми такого доходу податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та перерахувати його до бюджету у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

08.08.2018
До якого бюджету ФО – резиденту необхідно сплатити ПДФО у разі отримання спадщини/ подарунку.
Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.
Пунктом 174.3 ст. 174 ПКУ визначено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали спадщину (подарунок).
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до п.п. 168.4.5 п.168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. ІV ПКУ за нарахування та утримання збору, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема:
у разі нотаріального посвідчення договорів куплі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв);
в інших випадках – за її податковою адресою.
При цьому, податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

07.08.2018
Особливості проведення розрахункових операцій підприємцями –єдинниками при роздрібній торгівлі пивом
Оскільки, пиво віднесено до алкогольних напоїв, суб’єктам господарювання для здійснення роздрібної торгівлі пивом (в т.ч. виключно пивом), необхідно отримати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
При цьому однією з умов отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (крім столових вин) є наявність зареєстрованого належним чином реєстратора розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій).
Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.
Отже, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп мають право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, у тому числі пива, виключно через заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус закладу ресторанного харчування, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) при проведенні розрахунків.
При перевищенні річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) у розмірі 1 млн. грн. застосування РРО є обов’язковим.
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 109.03).
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, які здійснюють та планують провадити підприємницьку діяльність в період курортного сезону, на необхідність дотримання норм чинного законодавства у сфері реалізації алкогольних напоїв.

06.08.2018
Особливості ведення обліку доходів у підприємців -єдинників
Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.
Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом Міністерством фінансівУкраїни від 19.06.2015 № 579.
Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

03.08.2018
Для ФОП та осіб , які проводять незалежну професійну діяльність – сплата ЄСВ гарантує призначення пенсій.
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ інформує фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність про необхідність обов’язкової сплати єдиного соціального внеску, відсутність відрахувань призводить до втрати страхового стажу, необхідного для призначення пенсійного забезпечення у майбутньому.
Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок – це встановлено част.1 ст.24Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок – ця норма визначена п. 3 част.1 ст. 1 Закону України від 08 липня 2010року №2464-УІ «Про збір та. облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Згідно п.4 част.1 ст. 4 Закону № 2464, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, визначені платниками єдиного внеску.
Стаття 6 Закону № 2464 встановлює, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також подавати обов’язкову звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Таким чином, у разі несплати єдиного внеску (неподання обов’язкової звітності з єдиного внеску) фізичною особою, по ній будуть відсутні дані щодо зарахування страхового стажу необхідного для призначення пенсії.

02.08.2018
Якщо підприємець -“єдинник” здійснює діяльність не за місцем податкової адреси :ставки єдиного податку.
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи – у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 ст. 293 ПКУ).
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Фізична особа – підприємець до контролюючого органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця, при цьому господарську діяльність вона може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищної, місцевої ради, в якій розташована її податкова адреса, в цьому випадку сплачується максимальний розмір ставки єдиного податку.

01.08.2018
Декретна відпустка підприємця-єдинщика
На період декретної відпустки жінка – ФОП – платник єдиного податку першої та другої групи (без найманих працівників), яка не працює та/або яка працює і отримує дохід від підприємницької діяльності, сплачуватиме (у 2018 р.) ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць та єдиний податок за ставками, встановленими місцевими радами, у межах до 176,20 грн на місяць (перша група) та у межах до 744,60 грн на місяць (друга група). 01.03.2019 р. ФОП слід подати Податкову декларацію платника єдиного податку за 2018 р. та 09.02.2019 р. – Звітність з ЄСВ.
ФОП – платник єдиного податку першої та другої групи (без найманих працівників), яка у період декретної відпустки не працює і не отримує доходів від підприємницької діяльності, сплачуватиме інші суми податків/не платитиме їх взагалі, якщо:
– перейде на загальну систему оподаткування і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць;
– обере третю групу єдиного податку і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць;
– припинить підприємницьку діяльність, повністю розрахується по платежах до бюджету, подасть ліквідаційну звітність, зніметься з обліку в ДФС.
У разі, якщо така підприємець припинила діяльність, вона не сплачуватиме єдиний податок та ЄСВ, починаючи з місяця, що настає за місяцем проведення державної реєстрації припинення господарської діяльності. Слід пам’ятати, що у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності, ФОП – платник єдиного податку зобов’язана подати ліквідаційну декларацію платника єдиного податку та до дати зняття з обліку звіт з ЄСВ за останній звітний період та звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались. Сплатити єдиний податок та ЄСВ слід також до дати зняття з обліку за останній звітний період і повністю розрахуватись по платежах до бюджету.
На період декретної відпустки жінка – ФОП – платник єдиного податку третьої групи (без найманих працівників), яка не працює та/або яка працює і отримує дохід від підприємницької діяльності сплачуватиме (у 2018 р.) ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць та єдиний податок за ставками 3 % (у разі сплати ПДВ) або 5 %. Податкову декларацію платника єдиного податку слід подавати щокварталу та 09.02.2019 р. ФОП слід подати Звітність з ЄСВ.
Які дії ФОП – платника єдиного податку третьої групи – платника ПДВ:
– якщо вона не працює і не здійснює оподатковувані операції, ПДВ не сплачується, декларація не подається;
– якщо вона провадить господарську діяльність та здійснює операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V Податкового кодексу, така особа зобов’язана реєструвати податкові накладні, подавати (щомісяця 20 числа, що настає за звітним місяцем, або щокварталу) декларацію з ПДВ та сплачувати цей податок.
ФОП – платник єдиного податку третьої групи (без найманих працівників), яка у період декретної відпустки не працює і не отримує доходів від підприємницької діяльності сплачуватиме інші суми податків/не платитиме їх взагалі, якщо:
– обере відсоткову ставку 5 % замість 3 %, з анулюванням реєстрації платника ПДВ і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць;
– перейде на загальну систему оподаткування і в такому разі сплачуватиме лише ЄСВ не менше 819,06 грн на місяць;
– припинить підприємницьку діяльність, повністю розрахується по платежах до бюджету, подасть ліквідаційну звітність і зніметься з обліку в ДФС.

оточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.
Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

03.07.2018
Про оподаткування спадщини
Фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно із Податковим кодексом України (далі – ПКУ) оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. Слід нагадати, що за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Відповідно до п. п. 164.2.10 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ.
Об’єкти дарування подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ПКУ).
Згідно із п. 174.3 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Водночас п. 179.2 ПКУ визначено, що відповідно до розділу IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.
02.07.2018
Продаж майна
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об‘єктів рухомого майна визначено статтею 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, дохід фізичної особи від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Якщо фізична особа продавала або обмінювала протягом 2017 року два та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до органу фіскальної служби за місцем реєстрації (паспортними даними).
Граничний строк подання річної податкової декларації для такої фізичної особи – до 01 травня 2018 року.
Крім того, фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня 2018 року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

10.05.2018
29.05.2018
Перелік документів які необхідно подати до органу ДФС, для отримання пільги по земельному податку.
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ доводить до відома громадян, власників земельних ділянок, що згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Відповідно до п. 286.5 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
Разом з цим на підставі п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:
інваліди першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;
фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посв10.08.2018
Змінено порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов»язкове соціальне страхування
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ звертає увагу страхувальників з 06.07.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 червня 2018 року за № 692/32144, яким внесено зміни та доповнення до Наказу Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до внесених змін з 1 серпня 2018 року Додаток 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (звітний період серпень місяць 2018 року, термін подання протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду) та Додаток 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (звітний період за 2018 рік) будуть подаватися за новими формами.
З огляду на зазначене звіти за формами Додатка 4:
за звітний період: липень 2018 року (які подаються з 01 по 20 серпня 2018 року) подаються за формами звітності, затвердженими наказом Мінфіну № 435;
звітність за новими формами, затвердженими наказом № 511, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 1 вересня 2018 року, тобто за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.

ідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія).

25.05.2018
Відповідальність за порушення термінів подання податкової звітності
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує платникам податків , що відповідно до п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ст. 120 ПКУ, зокрема, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (до 365 або 366 днів – для високосного року) з дати винесення податкового повідомлення-рішення.
24.05.2018
Фізичні особи можуть звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо щодо обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до 01 липня 2018 року.
У Мостиському відділенні Городоцької ОДПІ нагадують, що фізичні особи – власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості у 2018 році сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік.
До 1 липня територіальні органи фіскальної служби надсилають платникам податків за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити.
Протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення-рішення власники нерухомості сплачують податок до бюджету.
Звертаємо увагу, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;права на користування пільгою зі сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
23.05.2018
Підприємці –платники єдиного податку зобов»язані вести книгу обліку доходів
Слід пам’ятати, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками ПДВ, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Записи у Книзі доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат.
Записи у Книзі доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
Для реєстрації Книг такі платники єдиного податку подають до фіскального органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді.
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.
Книга зберігається у платника податку протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис.
Форми та порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку 1-ї і 2-ї груп та платників єдиного податку 3-ї групи, які не є платниками ПДВ та книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку 3-ї групи, які є платниками ПДВ, затверджені наказом МФУ від 19.06.2015 № 579.
Зазначена норма визначена п.п. 296.1.1 ст. 296 Податкового кодексу України.

22.05.2018
Актуальні запитання – відповіді щодо адміністрування єдиного соціального внеску
Приватний підприємець у квітні набула статусу пенсіонера за віком. З якого періоду така особа звільняється від сплати єдиного внеску за себе?
Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску (п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).
Водночас відповідно до частини четвертої цієї статті фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
ФОП, яка набула статус пенсіонера за віком та отримує відповідно до закону пенсію, звільняється від сплати за себе єдиного внеску з наступного місяця після набуття такого статусу.
Оскільки пропорційний розрахунок бази нарахування єдиного внеску для такої категорії платників Законом про ЄСВ не передбачено, то місяць, у якому така особа набула право на пенсію за віком, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується єдиний внесок.
Слід зазначити, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 2 ст. 9 цього Закону).
Фізична особа з 5 лютого 2018 р. зареєструвалася як ФОП, яка застосовує спрощену систему оподаткування. Із зазначеної дати і до теперішнього часу вона не працювала та не одержувала доходу. Чи може вона не сплачувати ЄСВ?
Платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).
Згідно з п. 3 частини першої ст. 7 цього Закону для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону про ЄСВ).
Частиною п’ятою ст. 8 цього Закону для зазначеної категорії платників установлено обов’язкову ставку єдиного внеску, що дорівнює 22 % бази нарахування.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону про ЄСВ).
Згідно з абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону про ЄСВ фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня). При цьому мінімальний страховий внесок у 2018 р. за місяць становить 819,06 грн, за квартал – 2 457,18 грн.
Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають, зокрема, ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску винятково за умови їхньої добровільної участі у системі загально¬обов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону про ЄСВ).
Таким чином, ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок незалежно від того, отримували вони дохід чи ні. Винятком є ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Які особи звільнені від сплати ЄСВ з 01.01.2018 р.?
Згідно зі змінами, внесеними до Закону про ЄСВ з 01.01.2018 р., особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої ст. 4 цього Закону, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина четверта ст. 4 Закону про ЄСВ).
Умови призначення пенсії за віком визначено ст. 26 Закону про пенсійне страхування, а саме – досягнення 60-річного віку та наявність страхового стажу тривалістю, зазначеною у частинах першій – п’ятій цієї статті.
Крім цього, законодавством передбачено призначення пенсій за віком раніше встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування віку (60 років). Це пенсії за віком на пільгових умовах, дострокові пенсії за віком та пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Отже, звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які:
отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах, передбачену частинами другою і третьою ст. 114,п. 2 розділу XV Закону про пенсійне страхування);
отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах, передбачену частиною першою ст. 115, п. 72 розділу XV Закону про пенсійне страхування);
отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах, передбачену ст. 55 Закону № 796);
є особами з інвалідністю незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги;
досягли віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії).
Слід зауважити, що зазначена пільга не поширюється на осіб, які:
отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не досягли віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування;
отримують пенсію за вислугу років та не досягли віку, встановленого вищезазначеною статтею.
Крім того, дія частини четвертої ст. 4 Закону про ЄСВ не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

21.05.2018
Змістовна зустріч школярів з податківцями
Днями відбулася зустріч працівників Мостиського відділення Городоцької ОДПІ з учнями Мостиської ЗОШ № ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Метою зустрічі було ознайомлення підростаючого покоління із значенням та місцем податків, зборів, платежів у житті держави і суспільства, формування економічної грамотності та податкової культури у школярів – майбутніх платників.
Було зауважено, що податки впливають на всі сторони життя суспільства, сприяють розвитку передових технологій, нових галузей. А знання про бюджетно-податкову політику держави, механізми оподаткування, є необхідними складовими економічної культури особистості, що дають змогу зрозуміти закони економічного розвитку.
Учні не лише уважно слухали цікаву розповідь, але й брали активну участь в обговоренні питань та залюбки ділилися враженнями від почутого. Під час бесіди учні отримали відповіді на запитання, які їх цікавили.

За

зберігання, транспортування, продаж немаркованих товарів до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції
Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) вважаються такими, що немарковані:
– алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
– алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
– вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;
– алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 ПКУ).
Відповідно до ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами і доповненнями (далі – КУпАП) роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 164 прим. 5 КУпАП).
Відповідно до ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку – 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
08.05.2018
Нове місце торгівлі суб»єктом господарювання повинен придбати нову ліцензію
Ліценція на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів за визначним місцем торгівлі. При цьому передбачено здійснення плати за таку ліцензію за весь період її дії на одному місці торгівлі.
На нове місце торгівлі суб’єкт господарювання повинен придбавати нову ліцензію.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону № 481).
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (ст. 15 Закону № 481).
Водночас згідно із ст. 15 Закону № 481 плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі – 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень – на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) становить 780 гривень на кожне місце торгівлі незалежно від його територіального розташування.
Для місць торгівлі, які розташовані за межами території міст обласного підпорядкування і, зокрема, міста Києва на відстані до 50 км та які мають торговельні зали площею понад 500 кв. метрів, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, та 2000 гривень на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.
Місце торгівлі визначено ст. 1 Закону № 481 як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
При цьому відповідно до п. 27 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями, одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду. Передавання ліцензії на інше місце торгівлі забороняється.
07.05.2018
Особливості сплати транспортного податку
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Оскільки сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому Податковим кодексом.

05.05.2018
Актуальні запитання – відповіді для продавців пива
Чи необхідно СГ, які здійснюють торгівлю виключно пивом , отримати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, якщо діяльність з продажу пива здійснюється в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо?
Діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом підлягає ліцензуванню на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.
Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 зі змінами та доповненнями (далі – Правила) та поширюються на всіх суб’єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства (п. 3 Правил).
При цьому роздрібна торгівля алкогольними напоями (в т.ч. пива) здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства. (п. 2 Правил).
В свою чергу абзацом чотирнадцятим ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями в редакції, чинній з 01.07.2015, (далі – Закон № 481) визначено, що місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Суб’єктам господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю виключно пивом, необхідно отримувати ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Така діяльність повинна здійснюватися виключно у торговельних приміщення4х (будівлях), без обмеження торговельної площі, обладнаних відповідно до вимог законодавства з обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пивом, при розрахунках готівкою зобов’язані застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або використовувати книги обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок у випадках, передбачених чинним законодавством.
Чи має право СГ за наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пивом, здійснювати продаж інших алкогольних напоїв?
Відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу та абзацу сьомого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) алкогольні напої це – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з п.п.14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та абзацом дев’ятим ст. 1 Закону № 481 пиво – насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203. Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до частини чотирнадцятої ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Водночас відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості). або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Разом з тим, суб’єкти господарювання при здійсненні господарської діяльності мають враховувати норми ст. 15 прим. 3 Закону № 481, якою встановлені обмеження щодо продажу алкогольних напоїв. Враховуючи викладене, чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. При цьому суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.
Чи застосовуються штрафні санкції до суб’єктів господарювання, які на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснюють торгівлю виключно пивом в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо (без обмеження площі)?
Відповідно до ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі продажу пива у невизначених для цього місцях торгівлі.
При цьому місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв.м, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону № 481).
Згідно з п.п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України будівлі – земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності. Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим і введеним в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, визначено, що будівлі – це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. Відповідно до п. 3.1 розд. 3 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2005 № 327, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.11.2005 за № 1350/11630 (далі – Інструкція), мережа роздрібної торгівлі стаціонарна – це сукупність об’єктів роздрібної торгівлі, що розміщені в капітальних будівлях, мають систему спеціальних приміщень, оснащених торгово-технологічним устатковуванням. Стаціонарна мережа функціонує у вигляді об’єктів роздрібної торгівлі – магазинів. Мережа роздрібної торгівлі напівстаціонарна – сукупність об’єктів роздрібної торгівлі, які займають відокремлене приміщення, як правило, легкої конструкції без великих капітальних витрат і, як правило, не мають торгового залу для здійснення торгово-технологічних операцій з покупцями. Напівстаціонарна мережа функціонує у вигляді об’єктів роздрібної торгівлі – кіосків, яток, автозаправних станцій тощо. Кіоск, ятка враховуються як окремі об’єкти торгівлі незалежно від того, розташовані вони у будь-якому приміщенні (магазині, кінотеатрі тощо), на вулиці, ринку чи в підземному переході тощо (п. 3.2 розд. 3 Інструкції). Павільйон – різновид об’єкта роздрібної торгівлі, який розташований в споруді легкого, некапітального будівництва з невеликою торговою залою і допоміжними приміщеннями. Якщо павільйон має торговий зал з площею 20 кв.м і більше, то він ураховується як магазин, а з площею менше 20 кв.м – як кіоск. На ринках павільйон має торговий зал, місця в якому здаються в оренду підприємствам та підприємцям для здійснення діяльності з роздрібної торгівлі (п. 3.5 розд. 3 Інструкції). Об’єкт (заклад) ресторанного господарства – місцева одиниця (структурний підрозділ) суб’єкта господарювання, яка розміщується в окремій будівлі або приміщенні, має, як правило, обладнаний столами та стільцями для споживання їжі зал і необхідні виробничі та побутові приміщення та в якій здійснюється продаж продукції власного виготовлення і купованих товарів, переважно для споживання на місці (п. 2.4 розд. 2 Інструкції).При цьому згідно з п.п. 3.3.1 п. 3.3. розд. 3 Інструкції лотки (розкладки, стенди, палатки) – нестаціонарні пункти продажу товарів на вулиці, на ринках, у підземних переходах, приміщеннях кінотеатрів, магазинів тощо, які, як правило, на ніч розбираються. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 «Про затвердження правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» встановлено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно- технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами, а також можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари відповідно до законодавства. Суб’єкт господарювання повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей. Отже, до суб’єктів господарювання при здійсненні ними торгівлі виключно пивом у приміщеннях або будівлях (об’єктах (закладах) ресторанного господарства, магазинах, павільйонах, кіосках тощо) без обмеження площі, обладнаних реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), не застосовуються штрафні санкції за продаж пива як за торгівлю у невизначених для цього місцях торгівлі відповідно до ст. 17 Закону № 481
Забороняється продаж пива з лотків, розкладок, стендів, у палатках та інших пунктах продажу товарів, які розташовані поза торговими приміщеннями (будівлями) та не обладнані реєстраторами розрахункових операцій.

04.05.2018
З 1 червня 2018 року наберуть чинності зміни у податковій декларації з ПДВ
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що Наказом Мінфіну України від 23.03.2018 р. № 381 внесено зміни до власного наказу від 28.01.2016 р. № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».
Відтак, документом установлено, що таблиця 1.2 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) додатка 1 та таблиця 1.2 Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) додатка 5 до податкової декларації з ПДВ, заповнюються одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається податкова декларація з податку на додану вартість.
Водночас, внесеними змінами до Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ передбачено, що: у таблиці 1 (ДС9) (додаток 9) зазначається обсяг податкових зобов’язань з податку на додану вартість з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 161.3 ст. 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», розрахований за даними податкових накладних за відповідний звітний (податковий) період, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних. у разі формування суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).
Відомості про суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, складених з 01.07.2015 р. та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, включені до суми податкових зобов’язань за минулі звітні (податкові) періоди, зазначаються у таблиці 1.2 (Д5) (додаток 5), крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5);
у разі коригування податкових зобов’язань у зв’язку із збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання декларації, заповнюється таблиця 1.1 (Д1) (додаток 1).
Відомості про коригування податкових зобов’язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01.07.2015 р. та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначаються у таблиці 1.2 (Д1) (додаток 1), крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1).
Слід зауважити, наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його опублікування. Оскільки, наказ Мінфіну №381 опублікований 4 травня в «Офіційному віснику України» №35/2018, оновлену форму декларації з ПДВ слід буде застосовувати вже при звітуванні за червень 2018 року.

03.05.2018
Як визначити податковий звітний період виробникам сільськогосподарської продукції
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.
При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначеної ст. 209 Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
Згідно з п. 137.5 ст. 137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється, зокрема для виробників сільськогосподарської продукції.
Водночас пп. 4 п. 2 розділу XIX “Прикінцеві положення” Кодексу встановлено, що з 01 січня 2017 року ст.209 Кодексу, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, втратила чинність.
Отже, з 01.01.2017 р. для цілей оподаткування податком на прибуток Кодексом не визначено поняття сільськогосподарська продукція.
З урахуванням зазначеного, з 01.07.2017 р. виробники сільськогосподарської продукції визначають звітні (податкові) періоди за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток.
Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) перевищує 20 мільйонів гривень, то застосовуються звітні (податкові) періоди – календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) не перевищує 20 мільйонів гривень, то такі платники застосовують річний звітний (податковий) період.
При цьому виробники сільськогосподарської продукції, які застосовували річний податковий (звітний) період з 01.07.2016 р. до 30.06.2017 р., і річний дохід яких від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2016 рік, перевищував 20 мільйонів гривень, починаючи з 01.07.2017 р. застосовують звітні (податкові) періоди – календарні три квартали та рік. Якщо річний дохід таких платників від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік не перевищив 20 мільйонів гривень, то такі платники обчислюють та надають звітність з податку на прибуток за “річний період ” з 01.07.2017 р. до 31.12.2017 р.
Платники податку (у тому числі виробники сільськогосподарської продукції), у яких дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений у фінансовій звітності за 2017 рік, перевищує 20 мільйонів гривень, у 2018 році мають подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітні податкові періоди – квартал, півріччя, три квартали, рік.
Граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2018 року – 10 травня 2018 року.
02.05.2018
До відома платникам податку на прибуток
Нагадуємо, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід, визначений за показниками Звіту про фінансові результати за попередній річний звітний період, перевищує 20 мільйонів гривень подають податкову декларацію з податку на прибуток за відповідні звітні періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного кварталу.
Тобто таким платникам податку на прибуток підприємств необхідно подати декларацію за перший квартал 2018 року не пізніше 10 травня 2018 року, а сплатити зобов’язання – не пізніше 18 травня 2018 року.
Декларація з податку на прибуток підприємств подається за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467).
Платниками податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подається квартальна фінансова звітність, складена за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

27.04.2018
Послуги, що можна надавати на 1 та 2 групах єдиного податку
Відповідно до п. 291.7 ст. 291 Податкового кодексу України для цілей глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміють такі види послуг:
1) виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;
2) послуги з ремонту взуття;
3) виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;
4) виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;
5) виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;
6) виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;
7) виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;
8) виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;
9) додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;
10) послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
11) виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;
12) послуги з ремонту трикотажних виробів;
13) виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;
14) послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;
15) виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;
16) послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
17) виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;
18) послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
19) виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;
20) технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;
21) послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
22) послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
23) послуги з ремонту годинників;
24) послуги з ремонту велосипедів;
25) послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
26) виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;
27) послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;
28) виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;
29) послуги з ремонту ювелірних виробів;
30) прокат речей особистого користування та побутових товарів;
31) послуги з виконання фоторобіт;
32) послуги з оброблення плівок;
33) послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
34) послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;
35) вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;
36) послуги перукарень;
37) ритуальні послуги;
38) послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;
39) послуги домашньої прислуги;
40) послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

26.04.2018
Працівник — учасник АТО: що потрібно знати роботодавцю
Пільги для учасників бойових дій визначені законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», іншими нормативними актами.
Щодо трудових прав учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, то ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 календарних днів на рік, а також переважне право на залишення на роботі під час скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації.
Також відповідно до частини третьої ст. 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Для підтвердження права на відповідні пільги доцільно пред’явити посвідчення учасника бойових дій.

25.04.2018
Спадкоємців запрошуємо до декларування
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує, що громадяни, які у 2017 році отримали спадщину (дарунок) від спадкодавців, що не зазначені у п.п.174.2.1 п.174.1 ст.174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають з вказаної суми спадщини (дарунка) сплатити податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%.
Громадяни, які отримали спадщину (дарунок) від нерезидента, незалежно від ступеня споріднення, зобов’язані сплатити з вказаної суми спадщини (дарунка) ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% (п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 ПКУ).
Отже, громадяни, які отримали спадщину (дарунок) не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення та від нерезидентів, зобов’язані подати податкову декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік у строк до 1 травня 2018 року до податкового органу за місцем реєстрації громадянина (тимчасового проживання) та самостійно сплати ПДФО і військовий збір до 1 серпня 2018 року.

24.04.2018
ПРИ ПРОДАЖУ БІЛЬШЕ ОДНОГО АВТОМОБІЛЯ В РІК НЕОБХІДНО ПОДАТИ ДЕКЛАРАЦІЮ ДО 2 ТРАВНЯ ЦЬОГО РОКУ
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадують фізичним особам які впродовж 2017 року здійснювали продаж або обмін двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, або мопеда, що сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.
Такий громадянин зобов’язаний відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до державної податкової інспекції за місцем реєстрації. Граничний строк подання податкової декларації – до 2 травня 2018 року.
Окрім того, громадянин зобов’язаний самостійно до 1 серпня 2018 року, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна передбачено статтею 173 Податкового кодексу України.

23.04.2018
АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ ДЛЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК
Які земельні ділянки не підлягають оподаткуванню земельним податком?
Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України. Не сплачується податок за: сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ); землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ); земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ); землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди; б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі (п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п.п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);
земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).
Які пільги щодо сплати земельного податку встановлені для фізичних осіб?
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено в ст. 281 Податкового кодексу України.
Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком);ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ). Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

20.04.2018
За якою формою подається декларація про майновий стан і доходи з 01.01.2018
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що фізичні особи, які подають податкову декларацію про майновий стан і доходи з 01.01.2018, повинні використовувати форму декларації про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556.
Які документи необхідні для отримання податкової знижки за навчання?
Відповідно до п.п 166.3.3 Податкового кодексу України до податкової знижки включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення
Для отримання податкової знижки платнику податку необхідно звернутись до ДПІ за місцем реєстрації та подати декларацію про майновий стан та доходи і відповідні документи:
1. оригінал довідки про доходи за 2017 рік (із зазначенням суми сплаченого податку, податкової соціальної пільги);
2. копії квитанцій про сплату у 2017 році;
3. копія договору про навчання;
4. копія свідоцтва про народження студента;
5. копія паспорту подавача декларації (1, 2 стор. та прописка);
6. копія ідентифікаційного коду подавача декларації;
7. копія ідентифікаційного коду студента.
8. копія договору про відкриття карткового рахунку у Ощадбанку.
Яке прізвище зазначати у податковій декларації про майновий стан і доходи, у разі, якщо протягом 2017 року змінили прізвище?
При заповнення декларації про майновий стан та доходи у рядку 3 вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку (згідно з даними паспортного документа). У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник податку змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові).
Реєстраційний номер облікової картки платника податків зазначається відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, зазначаються серія та номер паспорта.
У яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?
Згідно з п.179.4 ст.179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи в таких випадках:
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:
– є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;
– перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
– перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
– перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;
б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.
Відповідно до п.179.2 ст.179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:
– від податкових агентів, які згідно з розд.IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд.IV ПКУ;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд.IV ПКУ;
– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст.174 ПКУ

19.04.2018
Об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи в момент прийняття спадкоємцем об’єкта спадщини
Об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у фізичної особи в момент прийняття спадкоємцем об’єкта спадщини.
Відповідно до ст. 1302 глави 90 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно із ст. 1304 ЦКУ спадковий договір укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а також державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 1307 ЦКУ на майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
Згідно зі ст. 334 глави 24 ЦКУ право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення.
Відповідно до ст. 182 ЦКУ право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема, спадкове майно, підлягає державній реєстрації.
Отже, право власності у набувача на таке майно виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно із ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до положень глави 89 ЦКУ, якою визначено порядок оформлення права на спадщину, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно і зареєструвати право на таку спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, оскільки право власності на таке майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку, зокрема, внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
18.04.2018
Дохід від продажу житлового будинку, що розташований на межі двох земельних ділянок (оформлених різними державними актами) не оподатковується
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ інформує,що дохід, отриманий платником податку від продажу житлового будинку (включаючи земельну ділянку під будинком), який розташований на межі декількох земельних ділянок, оформлених різними державними актами і перебуває у власності понад три роки, не оподатковується.
Дохід, отриманий платником податку від продажу однієї земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі і перебуває у власності понад три роки, не оподатковується.
Водночас дохід, отриманий від продажу інших земельних ділянок, які перебувають у власності понад три роки, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі – продажу, але не нижче експертної грошової оцінки такої земельної ділянки.
Згідно з п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

17.04.2018
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ запрошує задекларувати доходи, одержані за кордоном
Іноземні доходи обов’язково треба декларувати. Отож, люди котрі в минулому році отримували доходи в іноземній валюті, запрошують подати Податкову декларацію за 2017 рік.
Фахівці Мостиського відділення Городоцької ОДПІ звертають увагу, що відповідно до норм Податкового кодексу України сума іноземних доходів включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку. Визначити до сплати суму податку на доходи фізичних осіб та військового збору кожному декларанту допоможуть фахівці ДФС.
Щоб правильно встановити суму доходів, які треба задекларувати в національній валюті, громадянин повинен перерахувати отримані іноземні доходи за валютним курсом Національного банку України, що діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Отож, волинянам, котрі в минулому році отримували іноземні доходи, зокрема під час працевлаштування на сезонних роботах за кордоном, не треба зволікати з поданням декларації.
Звертаємо увагу, що за підсумками 2017 року сума іноземного доходу оподатковується податком на доходи за ставкою 18%. Військовий збір розраховується фізичними особами самостійно за ставкою 1,5% об’єкта оподаткування.
У податковій декларації про майновий стан і доходи громадяни відображають суму отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов’язання з податку на доходи та військового збору.
Сума податку на доходи та військового збору, зазначена у податковій декларації за 2017 рік, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня 2018 року.
16.04.2018
Обов’язкове подання податкової декларації у разі припинення підприємницької діяльності
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує, що відповідно до внесених змін до пункту 177.11 ст. 177 Податкового кодексу фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
13.04.2018
Подання річної декларації громадянами, які провадять незалежну професійну діяльність
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, тобто до 2 травня 2018 року.Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
У податковій декларації про майновий стан і доходи такі платники відображають суму отриманого доходу за звітний рік, суму сплаченого протягом року податку, та визначають податкове зобов’язання з податку на доходи та військового збору.
Сума податку на доходи та військового збору, зазначена у податковій декларації за минулий 2017 рік, сплачується особами, які провадять незалежну професійну діяльність, до 1 серпня цього року.
Нагадаємо, що незалежна професійна діяльність визначена Податковим кодексом України (далі – ПКУ) як участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність визначена статтею 178 ПКУ
12.04.2018
Оренда земельного паю: об’єкт оподаткування ПДФО
Відповідно до п. п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Законом України «Про оренду землі» встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).
Водночас плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
Таким чином, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).
11.04.2018
Подарунок працівнику від роботодавця: як оподатковується податком на доходи фізичних осіб
Фахівці Мостиського відділення Городоцької ОДПІ нагадують, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, встановлено п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:
– дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ (п. п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
– дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді, зокрема, вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 174.6 ст. 174 ПКУ доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику податку юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, оподатковуються на загальних підставах, передбачених для оподаткування додаткового блага.
Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.
Враховуючи викладене, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою або фізичною особою – підприємцем, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року. Таким чином, розмір неоподатковуваного доходу вартості негрошових подарунків у 2018 році становить 930,75 грн.
Якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то уся їх вартість оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

11.04.2018
Зустріч підростаючого покоління та працівників фіскальної служби
Днями, з учнями Мостиської ЗОШ № 2 було проведено лекцію присвячену темі податків.Зокрема діти дізналися, як формується бюджет, які податки сплачують підприємці та громадяни, а також про те, як вони адмініструються податковими органами.було вказано також про розпочату кампанію декларування доходів громадян, яка стартувала 01.01.2018 року
Особливо зацікавило підростаюче покоління питання електронного формату взаємодії фіскального органу та платників податків.,отримання податкової знижки за навчання., які документи подаввати з декларацією про доходи громадян і в який термін
Ця тема виявилась дискусійною,школярі, як майбутні платники податків вже усвідомлюють важливість поповнення державного бюджету України . На ці та інші питання шкільна аудиторія отримала вичерпні відповіді.
16.02.2018
Питання декларування
Головним державним інспектором Бедним В,Л.в Мостиській ЗОШ № 3 проведено семінар-практикум щодо порядку декларування доходів та подання декларації про майновий стан і доходи підприємцями, які працюють на загальній системі оподаткування.
В ході заходів дітей ознайомлено з основними змінами у податковому законодавстві щодо ставок оподаткування, підвищення рівня мінімальної заробітної плати, сплати єдиного внеску. Роз’яснено особливості заповнення декларації за новою формою. Наголошено на термінах подання звітності та сплати податків. Звернуто увагу, у разі якщо фізична особа – підприємець (крім «спрощенців») отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається.
Крім цього, присутніх проінформували про деклараційну кампанію – 2018, які категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, хто має право на отримання податкової знижки. Зазначили, що консультаційну допомогу в заповненні звітності можна отримати в Центах обслуговування платників ОДПІ, а також скориставшись електронними сервісами ДФС.
15.02.2018
Основні випадки подання податкової декларації про майновий станн та доходи
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє про те, що обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:
– від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п.177.11 ст.177 Кодексу);
– від провадження незалежної професійної діяльності (п.178.4 ст.178 Кодексу);
– від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 Кодексу);
– у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Кодексу);
– у вигляді іноземних доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);
– від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Кодексу (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 Кодексу);
– у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
– у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу);
– у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3 ст. 174 Кодексу);
– у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст. 172 – 173 Кодексу (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
– у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
– від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
– отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
– у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
-у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 Кодексу);
– з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

14.02.2018
ІФОРМАЦІЮ ПРО НОРМАТИВНУ ГРОШОВУ_ОЦІНКУ_ЗЕМЕЛЬНАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ МОЖНА ЗНАЙТИ НА САЙТІ_ДФС
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ по питанню нормативну грошової оцінкиземель населених пунктів. Ознайомитись з даною інформацією можна в розділі Довідники – Інформація про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів.
Показники НГО земель населених пунктів наведено відповідно до технічної документації, затвердженої відповідними сільськими, селищними, міськими радами згідно із ст. 23 Закону України “Про оцінку земель” від 11.12.2003 р. № 1378-IV (за інформацією територіальних органів Держземагентства/Держгеокадастру).
Зокрема, оприлюднена інформація містить відомості про:
рік останнього проведення НГО земель населеного пункту;
дату та номер рішення про затвердження технічної документації з НГО земель населеного пункту;
середню (базову) вартість одного квадратного метра земель населеного пункту (станом на 1 січня року останнього проведення оцінки) тощо.

13.02.2018
ЗА НЕПОДАННЯ АБО НЕСВОЄЧАСНЕ ПОДАННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ ПРО МАЙНОВИЙ СТАН І ДОХОДИ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯАДМІНШТРАФ
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підр. 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 р. IV ПКУ для відповідного року.

12.02.2018
ВИРІШИЛИ ЗДАТИ #КВАРТИРУ_В_ОРЕНДУ – НЕ ЗАБУДЬТЕ СВОЄЧАСНО СПЛАТИТИ ПОДАТОК
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, якщо фізична особа надає майно в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), та орендарем є також фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання то відповідно до п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.
При цьому такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Відповідно сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації яку необхідно подати до 1 травня року наступного за звітним.
У разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу и за податковою адресою платника податку – орендодавця .За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

09.02.2018
Змінено порядок відення касових операцій
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ наголошують, 05.01.2018 р. набрала чинності Постанова Правління Нацбанку України від 2912,2017р. №148, якою затверджено положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Положенням визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, та фізичними особами.
Зокрема, встановлено: суб’єкти господарювання, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень і в порядку, встановленому законодавством України.
Положення передбачає низку новацій, а саме можливість: здійснення підприємством збору готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків (так звана «пневмопошта»); здавання готівкової виручки (готівки) до банку через підприємства, які отримали ліцензію Національного банку України на надання банкам послуг з інкасації; застосування електронного цифрового підпису юридичної особи під час надання послуг в електронній формі або під час здійснення інформаційного обміну з іншими суб’єктами електронної взаємодії; покладення функцій касира на працівника іншого підприємства, залученого на підставі укладеної угоди на надання послуги з надання персоналу.
Крім того, лібералізовано ряд вимог щодо ведення касових операцій, зокрема, визначення внутрішніми наказами (розпорядженнями тощо) особливостей оприбуткування готівки в касах підприємств та відокремлених підрозділів залежно від графіку роботи, способів здавання готівки; визначення внутрішніми наказами (розпорядженнями тощо) особливостей встановлення лімітів каси відокремленим підрозділам підприємств.
Положення також містить вимогу щодо обов’язку небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, та підприємств – агентів банків здавати готівку (готівкову виручку), отриману через платіжні пристрої та пункти приймання готівки для подальшого переказу, на окремий поточний рахунок/рахунки, відкритий у банку/банках для обліку коштів, прийнятих для подальшого переказу.
Небанківські фінансові установи, які, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, зобов’язані забезпечити здавання на такі рахунки готівки в сумі перевищення прийнятої для подальшого переказу готівки над виданою за переказами готівкою[1]
При цьому граничні суми розрахунків готівкою залишилися не змінними, а саме: суб’єкти мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: між собою — у розмірі до 10 000 грн включно;з фізичними особами — у розмірі до 50 000 грн включно.
Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 грн включно. Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом: переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок; внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

08.02.2018
Актуальні запитання –відповіді для платників що мають податковий борг
Чи мають право працівники фіскальної служби вилучати готівку з каси підприємства у рахунок погашення його податкового боргу без згоди керівника?
Контролюючий орган має право здійснювати стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПКУ). Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1244.
Чи може платник який має податковий борг з ПДВ отримати бюджетну дотацію?
Відповідно до п. 16 прим. 1.1 ст. 16 прим. 1 Закону України від 24 червня 2004 року №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон №1877) сільськогосподарський товаровиробник, основною діяльністю якого є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ним на власних або орендованих основних засобах, причому питома вага вартості сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно (далі – товаровиробник), який здійснює види діяльності, визначені п. 16 прим. 1.3 ст. 16 прим. 1 Закону №1877, має право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі – бюджетна дотація) після його внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Нагадаємо, що Порядок розрахунку розміру бюджетної дотації сільськогосподарським товаровиробникам визначений постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 року №83 «Про затвердження Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році» (далі – Порядок №83).
Відповідно до п. 5 Порядку №83 бюджетна дотація виплачується товаровиробникам щомісяця з урахуванням вартості реалізованої продукції та вимог п. 4 Порядку №83 пропорційно частці сплаченої до бюджету суми ПДВ за визначеними видами діяльності в загальній сумі сплати ПДВ за умови, що такі товаровиробники не мають податкового боргу з ПДВ на наступний день після граничного строку сплати такого податку за звітний період, за який надається бюджетна дотація.
Чи може бути застосовано адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків?
Адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків може бути застосовано контролюючим органом виключно на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 94.4 ст. 94.4 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Згідно з пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію);
давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;

07.02.2018
Підприємці «єдинники» для уникнення подвійного оподаткування надають підтверджуючі документи про застосування спрощеної системи оподаткування своїм контрагентам ( юридичним та фізичним особам).
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи – підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно зі спрощеною системою оподаткування відповідно до Податкового кодексу (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу)
Пунктом 297.1 ст. 297 Кодексу визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої груп (фізичної особи) та оподатковувані згідно з главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Кодексу).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 Кодексу).
Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку, зокрема прізвище, ім’я, по батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків; ставка єдиного податку та група платника податку; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; дата реєстрації; види господарської діяльності.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може без¬оплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 Кодексу).
Таким чином, документом, що підтверджує факт перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обрані нею види господарської діяльності, є витяг з реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою -підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Незалежно від обраної системи оподаткування єдиним документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності, є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).
Водночас якщо для суб’єкта господарювання, який здійснює виплату доходів фізичній особі – підприємцю, важливе підтвердження перебування такої особи на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності з причин, не пов’язаних з виконанням положень п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу, таким документом є витяг з реєстру платників єдиного податку.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку надає юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, що підтверд¬жує державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності) та у разі необхідності – копію витягу з реєстру платників єдиного податку.

06.02.2018
Власникам авто необхідно відзвітувати до 20 лютого за новою формою
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує, що з 1 січня 2018 року діє оновлена форма Податкової декларації з транспортного податку (затверджена наказом Мінфіна від 10.04.2015 р. № 415 у редакції наказу Мінфіна від 27.06.2017 р. № 595).
Зміни, внесені до декларації, зумовлені набранням чинності Закону України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким змінена редакція п.п. 267.2.1 Податкового кодексу України у частині визначення об’єкта оподаткування транспортним податком. Зокрема, декларацію доповнено наступними показниками: Міжнародний ідентифікаційний номер транспортного засобу (VIN-код); тип пального.
Податкову декларацію з транспортного податку подають платники транспортного податку – виключно юридичні особи. Вони самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування Декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Відповідно до пп. 267.2.1 ПКУ об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Оскільки з 1 січня 2018 року розмір мінімальної зарплати становить 3723 грн, то така вартість зросла до 1 396 125 грн.

05.02.2018
До уваги підприємців .- Звітність по ЄСВ подається до 9 лютого
Порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ установлено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями» від 08.07.2010 року №2464 про ЄСВ та наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2016 № 308 “Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників” сума єдиного внеску, яку сплачує підприємець, відображається у Звіті з ЄСВ (додаток 5 до Порядку №435) і подається Звіт за місцем реєстрації. Якщо протягом року підприємець змінював місце проживання (поза межами територіального обслуговування, в якому він перебував на обліку), звітність подається за новим місцем взяття на облік.
Звіт подається незалежно від того, чи провадиться підприємницька діяльність. Звільняються від сплати за себе єдиного внеску підприємці, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Якщо підприємець досяг пенсійного віку, але пенсію не оформив, він не звільняється від сплати ЄСВ. Такі зміни діють з 01.01.2018 р. (ч. 4 ст. 4 Закону №2464 про ЄСВ).
Підприємець заповнює в розрізі місяців звітного року:
— таблицю 1, якщо він перебуває на загальній системі оподаткування;
— таблицю 2, якщо він є платником єдиного податку.
Якщо підприємець протягом року змінював систему оподаткування, тоді він подає один Звіт, який включає одночасно дві таблиці:
— таблицю 1 (де наводить відомості про отримані доходи під час перебування протягом звітного року на загальній системі оподаткування);
— таблицю 2 (де наводить відомості про отримані доходи під час перебування протягом звітного року на спрощеній системі оподаткування).
Звітним періодом є календарний рік. Граничний термін подання звітності за 2017 рік — до 10 лютого 2018 року, тому останній день подання — 09.02.2018 року.
Відповідно до п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з ЄСВ органом ДФС здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання.
Згідно з частиною першою ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, – тягнуть за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 510 до 680 грн.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від 680 до 850 грн.

02.02.2018
Змінено терміни реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних.
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що відповідно до норм Закону України від 26.12.2017 року №2245 внесено зміни до п. 201.10 ст.10 Податкового кодексу України, а саме доповнено новим абзацом, відповідно до якого для розрахунків коригування , складених постачальниками товарів /послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, встановлено граничний строк реєстрації в ЄРПН – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем( покупцем).
За порушення термінів реєстрації такого розрахунку коригування застосовуються штрафні санкції відповідно до ст..120′ ПКУ.

01.02.2018
Змінено терміни реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних
Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що відповідно до норм Закону України від 26.12.2017 року №2245 внесено зміни до п. 201.10 ст.10 Податкового кодексу України, а саме доповнено новим абзацом, відповідно до якого для розрахунків коригування , складених постачальниками товарів /послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, встановлено граничний строк реєстрації в ЄРПН – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем( покупцем).
За порушення термінів реєстрації такого розрахунку коригування застосовуються штрафні санкції відповідно до ст..120′ ПКУ.

Подання звіту про суми податкових пільг обов»язкове
Відповідно до 16.1.6 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та напрями їх використання.
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі – Порядок №1233).
Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету з отриманням податкових пільг.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна. Оскільки ПКУ передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація (розрахунок, звіт) не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
За матеріалами листа ДФС України від 17.01.2018 №1390/7/99-99-12-02-04-17 «Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг»

30.01.2018

Нові ставки екологічного податку необхідно застосовувати з 1 січня 2018 року

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє ,що збільшені ставки повинні застосовуватися платниками податку при обрахуванні податкових зобов’язань екологічного податку за об’єкти оподаткування, що виникли з 1 січня 2018 рокуПункти 39 – 43 розділу I Закону України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», набрали чинності з 1 січня 2018 року, викладені у нових розмірах і порівняно з діючими у 2017 році збільшені на 11.2 відсотка ставки екологічного податку, що визначені:

– пунктами 243.1-243.4 статті 243 Кодексу, а саме: ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення; ставки Податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів; ставки податку за викиди двоокису вуглецю;

– пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ – ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти;

– пунктами 246.1 і 246.2 статті 246 ПКУ – ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місця чи на об’єктах;

– пунктом 247.1 статті 247 ПКУ – ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

– пунктом 248.1 статті 248 ПКУ – ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

29.01.2018

Протягом 10 днів від держреєстрації незалежної професійної діяльності фізична особа повинна стати на податковий облік

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, є платниками податків та платниками єдиного внеску, Для взяття на облік в органах доходів і збрів фізична особа, яка має намір проводити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, має подати такі документи та відповідні заяви до податкового органу за місцем свого постійного проживання.

Порядок взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, як платників податків визначено ст.65 Податкового кодексу та розділом VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. №1588, а як платників єдиного внеску – ст.5 Закону України про ЄСВ і розділом III Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.11.2014 р. №1162.

У фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, обов’язки платників єдиного внеску виникають з початку провадження відповідної діяльності (частина четверта ст.5 Закону про ЄСВ).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст.9 зазначеного Закону).

26.01.2018

Кого звільнено від сплати єдиного_внеску у 2018 році

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що Законом України від 03.10.2017 р. №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄВ). Зокрема, встановлено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої ст. 4 Закону про ЄВ, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони:

– отримують пенсію за віком;

– є особами з інвалідністю,

– досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 9 липня 2003 року №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Як і раніше, такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Зазначена норма набрала чинності з 1 січня 2018 року.

Отже, з 1 січня 2018 р. фізичні особи – підприємці, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону №1058 (60 років та мають страховий стаж, зокрема, з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. – не менше 25 років) та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії) звільняються від сплати єдиного внеску за себе.

25.01.2018

Право та умови податкової_пільги_для_студента

Відповідно до п. п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ студент має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2017 році – 1200,0 грн, у 2018 році – 1321,50 грн).

Разом з тим, п. п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Враховуючи вищевикладене, якщо студент отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

Якщо студент, який не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відсотків за умови, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2017 році 2240 грн, у 2018 році – 2470 гривень.

При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що він там навчається та не одержує стипендію з бюджету.

24.01.2018

Нововведення по єдиному соціальному внеску 3 01 січня 2018 року
З 1 січня 2018 року всі фізичні особи-підприємці, в тому числі і ті, які обрали єдиний податок, зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Це ж правило поширюється на осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Раніше для таких осіб, крім ФОП на спрощеній системі оподаткування, застосовувався річний період сплати ЄСВ.

Крім того, платники єдиного податку першої групи втрачають право на сплату ЄСВ в сумі не менше 0,5 мінімального страхового внеску.( сплачують 819,06 грн.)

23.01.2018

Порядок отримання талонів з 50% знижкою на проїзд учасникам АТО

Всі учасники АТО, що мають посвідчення учасників бойових дій, отримують листи-талони, які дають право на одержання проїзних документів (квитків) з 50% знижкою від їхньої вартості. Термін дії талонів 2018-2023 роки.

Для одержання проїзних квитків з 50-відсотковою знижкою їх вартості з терміном дії 2018-2023 роки та нагрудні знаки “Ветеран війни-учасник бойових дій” необхідно звернутися у Мостиський районний військовий комісаріат, та подати наступні документи:

– копія паспорта (1,2,10,11 сторінки);

– копію посвідчення учасника бойових дій;

– довідку з районного управління соціального захисту населення, за місцем реєстрації ветерана, про те, що особа не отримувала статусу інваліда війни та талонів на проїзд;

Для учасників бойових дій, яким статус надавався не через комісію Львівського ОВК, додатково долучати до вищезазначеного переліку документів, копію довідки про безпосередню участь в АТО, копію військового квитка (з обов’язковою відміткою про перебування на військовому обліку у ОР(М)ВК, копію витягу з наказу про звільнення, а також, по можливості, копію попереднього листа талонів.

Для учасників бойових дій документом, що посвідчує право на безоплатний проїзд, є посвідчення учасника бойових дій з написом «Посвідчення учасника бойових дій» та лист талонів на проїзд міжміським транспортом.

Для здійснення права на безплатний проїзд один раз на два роки (туди й назад) усіма видами міжміського транспорту або на проїзд один раз на рік (туди й назад) вказаними видами транспорту з 50 % знижкою УБД повинен разом із посвідченням учасника бойових дій пред’явити у касах транспортних підприємств лист талонів на право одержання ветеранами війни проїзних документів.

Постановою КМУ від 12.05.1994 р. № 302 визначено, що листи талонів на право одержання ветеранами війни проїзних документів безоплатно і з 50% знижкою їх вартості видають:

учасникам бойових дій – органи Міноборони, МВС, МНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПтС, Управління державної охорони, Держспецтрансслужби за місцем реєстрації учасника бойових дій;
інвалідам війни, учасникам війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни – органи соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Листи талонів на пільговий проїзд видаються при пред’явленні пільгового посвідчення особи та поверненні раніше отриманого бланку талонів. Талони і квитки без посвідчення про право на пільги недійсні. Талони можуть бути використані для проїзду тільки протягом зазначеного у них року.

У разі втрати талони й квитки не поновлюються. Квиток, виданий за пільговими талонами, заміні або передачі іншим особам не підлягає.

22.01.2018

Спілкування з учнями про кампанію декларування

Головним державним інспектором Мостиського центру обслуговування платників податків Козак О.М було проведено спілкування з учнями Мостиської ЗОШ № 2 на тему проведення кампанії декларування-2018. В недалекому майбутньому учні будуть відповідні знання для отримання спеціальностей. Як справжні громадяни вони розуміють усю важливість і офіційного працевлаштування, і сплати податків, і відповідно декларування своїх доходів.

Під час лекції було роз»яснено учням про кампанію декларування доходів громадян, отриманих у 2017 році, яка розпочалась з 1 січня поточного року. Пояснили, які громадяни зобов’язані задекларувати доходи і сплатити податкові зобов’язання, та хто може скористатися правом на податкову знижку. Так, кінцевий термін подання

декларації в цьому році- 30 квітня , а для отримання податкової знижки -31 грудня.

Молодь дізналася, що задекларувати свої доходи можна і в електронному вигляді. Для цього необхідно мати електронний ключ, комп»ютер та час. Під час проведення розмови учні були відкриті та допитливі.На їхні запитання було надано аргументовані та змістовні відповіді.

19.01.2018

Нові ставки екологічного податку необхідно застосовувати з 1 січня 2018 року

– пунктами 245.1 і 245.2 статті 245 ПКУ – ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти;

– пунктом 247.1 статті 247 ПКУ – ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

18.01.2018

Протягом 10 днів від держреєстрації незалежної професійної діяльності фізична особа повинна стати на податковий облік

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст.9 зазначеного Закону).

17.01.2018

Кого звільнено від сплати єдиного_внеску у 2018 році

– отримують пенсію за віком;

– є особами з інвалідністю,

Зазначена норма набрала чинності з 1 січня 2018 року.

16.01.2018

Право та умови податкової_пільги_для_студента

15.01.2018

Нововведення по єдиному соціальному внеску з 01 січня 2018 року
З 1 січня 2018 року всі фізичні особи-підприємці, в тому числі і ті, які обрали єдиний податок, зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Це ж правило поширюється на осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Раніше для таких осіб, крім ФОП на спрощеній системі оподаткування, застосовувався річний період сплати ЄСВ.

12.01.2018

Змінено порядок відення касових операцій

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ наголошує, що 05.01.2018 р. набрала чинності Постанова Правління Нацбанку України від 29.12.2017р. №148, якою затверджено положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Положенням визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, та фізичними особами.
Зокрема, встановлено: суб’єкти господарювання, які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень і в порядку, встановленому законодавством України.
Положення передбачає низку новацій, а саме можливість: здійснення підприємством збору готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків (так звана «пневмопошта»); здавання готівкової виручки (готівки) до банку через підприємства, які отримали ліцензію Національного банку України на надання банкам послуг з інкасації; застосування електронного цифрового підпису юридичної особи під час надання послуг в електронній формі або під час здійснення інформаційного обміну з іншими суб’єктами електронної взаємодії; покладення функцій касира на працівника іншого підприємства, залученого на підставі укладеної угоди на надання послуги з надання персоналу.
Крім того, лібералізовано ряд вимог щодо ведення касових операцій, зокрема, визначення внутрішніми наказами (розпорядженнями тощо) особливостей оприбуткування готівки в касах підприємств та відокремлених підрозділів залежно від графіку роботи, способів здавання готівки; визначення внутрішніми наказами (розпорядженнями тощо) особливостей встановлення лімітів каси відокремленим підрозділам підприємств.
Положення також містить вимогу щодо обов’язку небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, та підприємств – агентів банків здавати готівку (готівкову виручку), отриману через платіжні пристрої та пункти приймання готівки для подальшого переказу, на окремий поточний рахунок/рахунки, відкритий у банку/банках для обліку коштів, прийнятих для подальшого переказу.
Небанківські фінансові установи, які, крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, здійснюють видачу переказів готівкою, зобов’язані забезпечити здавання на такі рахунки готівки в сумі перевищення прийнятої для подальшого переказу готівки над виданою за переказами готівкою[1]
При цьому граничні суми розрахунків готівкою залишилися не змінними, а саме: суб’єкти мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: між собою — у розмірі до 10 000 грн включно;з фізичними особами — у розмірі до 50 000 грн включно.
Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 грн включно. Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом: переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок; внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

11.01.2018

Підприємці «єдинники» для уникнення подвійного оподаткування надають підтверджуючі документи про застосування спрощеної системи оподаткування своїм контрагентам ( юридичним та фізичним особам).

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи – підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно зі спрощеною системою оподаткування відповідно до Податкового кодексу (пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу)

Пунктом 297.1 ст. 297 Кодексу визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої груп (фізичної особи) та оподатковувані згідно з главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Кодексу).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п. 299.2 ст. 299 Кодексу).
Відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про фізичну особу – підприємця – платника єдиного податку, зокрема прізвище, ім’я, по батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків; ставка єдиного податку та група платника податку; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; дата реєстрації; види господарської діяльності.
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може без¬оплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 Кодексу).
Таким чином, документом, що підтверджує факт перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та обрані нею види господарської діяльності, є витяг з реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою -підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Незалежно від обраної системи оподаткування єдиним документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності, є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).
Водночас якщо для суб’єкта господарювання, який здійснює виплату доходів фізичній особі – підприємцю, важливе підтвердження перебування такої особи на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності з причин, не пов’язаних з виконанням положень п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу, таким документом є витяг з реєстру платників єдиного податку.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку надає юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, з якими має господарські відносини, копію документа, що підтверд¬жує державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності) та у разі необхідності – копію витягу з реєстру платників єдиного податку.

10.01.2018

Протягом 10 днів від держреєстрації незалежної професійної діяльності фізична особа повинна стати на податковий облік

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, є платниками податків та платниками єдиного внеску.

Для взяття на облік в органах доходів і збрів фізична особа, яка має намір проводити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, має подати такі документи та відповідні заяви до податкового органу за місцем свого постійного проживання.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст.9 зазначеного Закону).

09.01.2018

У разі припинення діяльності подається остаточна (ліквідаційна) декларація за оновленою формою

Наказом Міністерство фінансів України від 06 червня 2017 № 556 (далі – Наказ № 556) форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларації) та інструкція щодо її заповнення викладено у новій редакції. Даний наказ набирає чинності з 31 грудня 2017 року.

Враховуючи вищезазначені зміни, в декларації передбачено внесення відомостей до категорії платників (рядок 8 декларації) щодо осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Слід зазначити, що цю позначку повинні зазначити лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення не повинна бути менше ніж 01.01.2017 та більше ніж 31.12.2017.

Крім того, розділом III Ф2 декларації доповнено рядком «сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року». Цей порядок заповнюється особою, якою протягом звітного (податкового) року було припинено підприємницьку діяльність та в цьому ж році знову набуто статусу фізичної особи – підприємця. Такі платники за звітний (податковий) рік відображають суму отриманих доходів за весь звітний період (з 01.01.2017 по 31.12.2017).

05.01.2018

Нові правила сплати ЄСВ членами фермерського господарства

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що з 1 січня 2018 року до платників ЄСВ будуть належати члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5-1 ст. 4 Закону про ЄСВ в редакції з 01.01.2018 р.)

На сьогодні члени фермерського господарства визначаються як особи, які можуть добровільно сплачувати внески (ст. 10 Закону про ЄСВ).

Крім того, члени фермерських господарств з 1 січня 2018 року будуть звільнятись від сплати ЄСВ за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ в редакції з 01.01.2018 р.)

З 1 січня 2018 року члени фермерських господарств зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується внесок (п. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ в редакції з 01.01.2018 р.)

Зазначена норма передбачені п. 22 Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 р. № 2148-УІІІ, яким внесено зміни до Закону про ЄСВ.

04.01.2018

Збільшено граничний розмір обсягу розрахункових операцій без застосування РРО

Зокрема, постановою Кабміну від 18 грудня № 984, переглянуто Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій, при перевищенні якого є обов’язковим застосування РРО.
Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій відтепер збільшено до 500 тис. гривень або 250 тис. гривень (в залежності від виду діяльності) на один структурний підрозділ. Якщо обсяги більші – потрібно застосовувати РРО.
Фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, можуть використовувати розрахункові книги при роздрібній торгівлі продовольчими товарами. Разом з тим, дія цієї постанови не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами.
Також для форм і умов проведення діяльності, визначених у переліку, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн. гривень, обов’язково застосовують реєстратори розрахункових операцій.

03.01.2018

Поворотна фінансова допомога не оподатковується

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує, що відповідно до вимог пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Згідно з пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Тож у випадку коли роботодавець виплачує працівнику на поворотній основі фінансову допомогу (на підставі договору про безвідсоткову поворотну допомогу), то сума такої допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і, відповідно, військовим збором.

02.01.2018

З 01 січня 2017 року стартувала кампанія декларування доходів громадян за 2016 рік

В Мостиському відділенні Городоцької ОДПІ проведено зустріч з платниками податків у Мостиському районі щодо питання декларування про майновий стан та доходи. Головним державни інспектором центру обслуговування платників податків Мостиського відділення Городоцької ОДПІ Пасєкою Юрієм було роз»яснено, що з 01 січня 2017 року розпочинається кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – податкова декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та/або мають право подати декларації для отримання податкової знижки.

З 31 грудня 2016 року набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року № 821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від жовтня 2015 року № 859» (далі – наказ №821), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 11 жовтня 2016 року за №1349/29479, яким внесено зміни до форми податкової декларації, яка запроваджується з 01 січня 2017 року.

Наказом №821 приведено податкову декларацію приведено у відповідність до змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», а саме:

кількість додатків зменшено з чотирьох до двох, в яких платники податків здійснюють розрахунок податкових зобов’язань з урахуванням понесених витрат: розрахунок інвестиційного прибутку (додаток Ф1) та розрахунок податкових зобов’язань самозайнятими особами (додаток Ф2);

змінено порядок розрахунку податкових зобов’язань із доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням змін щодо порядку сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб;

уточнені показники податкової декларації з урахуванням введення в дію ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків тощо.

У зв’язку із впровадженням ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та скасуванням п.п. «є» п.176.1 ст.176 Кодексу, у платників податку, які отримували доходи від двох та більше податкових агентів у розмірі визначеному п.п. «є» п.176.1 ст.176 Кодексу, за результатами 2016 року не викликає обов’язку щодо подання декларації.

Фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з 01 січня 2016 року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховують та сплачують згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). При цьому авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Враховуючи зазначені зміни протягом звітного (податкового) року авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб формуються у платника податку в ІКП як переплата, а нарахування податкових зобов’язань здійснюються за даними податкової декларації за відповідний звітний (податковий) період. При цьому платник податків визначає суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, за результатами звітного (податкового) року в рядку 1.1 додатку Ф2, яка переноситься до графи 6 рядка 10.7 податкової декларації.

Інформаційно платник податків в рядках 1.2 – 1.4 додатку Ф2 зазначає суму сплачених авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб; залишок суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті або поверненню з урахуванням сплачених авансових платежів, при цьому такі показники в ІКП платника податків не відображаються.

29.12.2017

Під час семінару-про новації податкового законодавства

Днями в приміщенні Мостиського відділення Городоцької ОДПІ відбувся семінар для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців з актуальних питань податкового законодавства.
Під час заходу увагу присутніх було акцентовано на актуальних питаннях функціонування електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ, стану додержання законодавства про працю, правильності заповнення форми 1-ДФ, перевагах подання звітності в електронному вигляді.
Окремо висвітлювались питання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, та готівкових розрахунків.
Також платникам нагадали про функціонування Електронного кабінету, порядок функціонування якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 липня 2017 року № 637 та інші сервіси ДФС.
Крім того, особливу увагу учасників зустрічі було звернуто на законодавчі новації, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Податківці зазначили, що Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відповідно до яких встановлено нові строки сплати єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або осіб, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Зазначені особи будуть зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується такий внесок. Зараз дана категорія платників внески сплачує один раз на рік .
Для представників бізнесу, що обрали спрощену систему оподаткування, ставка та терміни перерахування ЄВ залишаться незмінними – щоквартально у розмірі 22 відсотки від суми нарахованого доходу, але не нижче як від мінімальної заробітної плати. Але разом з тим, серед нововведень Закону № 2148-VIII є те, що платники єдиного податку групи 1 втрачають право на сплату ЄСВ у сумі не менш ніж 0,5 мінімального страхового внеску. Тобто платники єдиного податку 1 групи будуть сплачувати ЄСВ не менше мінімального розміру.
В ході семінару кожен із присутніх мав можливість отримати відповіді на свої запитання.

28.12.2017

Контролюючий орган має право здійснювати стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки

Відповідно до ст.95 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПКУ).
Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1244

27.12.2017

Особливості сплати єдиного внеску

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ звертає увагу, що Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни і до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Для представників бізнесу, що обрали спрощену систему оподаткування ставка та терміни перерахування ЄСВ залишилися незмінні – щоквартально у розмірі 22 відсотки від суми нарахованого доходу, але не нижче як від мінімальної заробітної плати.

Платники єдиного податку групи 1 втрачають право на сплату ЄСВ у сумі не менш ніж 0,5 мінімального страхового внеску. Тобто, платники єдиного податку 1 групи мають сплачувати ЄСВ так як інші «єдинники» – не менше мінімального розміру.

26.12.2017

Запитання -відповіді

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує, що місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими нормами, а також можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари відповідно до законодавства. Суб’єкт господарювання повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торговельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством, забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей.

Згідно з п. п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення таких документів:

– направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку;

– копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

– службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Таким чином, перевірка місця торгівлі суб’єкта господарювання, що здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями на відповідність правилам роздрібної торгівлі алкогольними напоями здійснюється при проведенні фактичної перевірки такого суб’єкта господарювання.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред’явлення таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

22.12.2017

Податківці провели «гарячу лінію» з питань електронної звітності та сервісів ДФС

В Мостиському відділенні Городоцької ОДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з заступником начальника- начальником Мостиського відділення Городоцької ОДПІ Пасєкою Юрієм Пропонуємо вашій увазі найбільш актуальні питання з якими платники податків зверталися на «гарячу лінію».

Чи потрібно подавати повідомлення за ф. №20-ОПП юридичній особі, яка придбала (орендує) транспортний засіб для господарських потреб відокремленого підрозділу (філії)?

У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для господарських потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за ф. №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи.

У графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. №20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу.

Чи може підприємець, який отримав посилені сертифікати відкритих ключів для подання звітності в електронному вигляді, скористатись цими ключами для подання звітності як фізична особа?

Ідентифікація фізичної особи стосується конкретно визначеної особи (прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; серія і номер паспорта). Тому фізична особа-підприємець, яка отримала посилені сертифікати відкритих ключів, може скористатись цими ключами для подання звітності в електронному вигляді, зокрема податкової декларації про майновий стан і доходи, як фізична особа.

Чи необхідно адвокату ставати на облік в контролюючому органі як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність, якщо він не проводить самостійну діяльність, а перебуває в трудових відносинах з роботодавцем?

Згідно з норами підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до пункту 63.2 статті 63 ПКУ та пункту 1.3 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Якщо адвокат здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем (адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання правової допомоги укладаються від імені роботодавця, та оплата за послуги адвоката здійснюється від імені роботодавця, то такий адвокат не повинен ставати на облік в контролюючому органі, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Якщо хоча б одна з вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у контролюючому органі, як самозайнята особа.

Де можна отримати виписку (інформацію) про реєстраційні дані фізичної особи – підприємця та юридичної особи?

Виписка, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) в паперовій формі надаються за запитом про надання виписки з ЄДР, про надання витягу з ЄДР заявника шляхом звернення до уповноваженого суб’єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг або нотаріуса. Безоплатний доступ до актуальних на момент запиту відомостей ЄДР забезпечується через офіційний веб-сайт розпорядника ЄДР шляхом їх пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування.

Чи потрібно повідомляти контролюючі органи про зміну засновників юридичної особи?

Стосовно платників податків, відомості про яких включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР):

інформація про зміну засновників оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Щодо платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну засновників оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за ф. № 1-ОПП або за ф. № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Який порядок отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків?

Фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.

Відомості з Державного реєстру – документ, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (уповноваженої нею особи) на отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за своїм місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування, подає документ, що посвідчує особу, та заяву. Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів/доходи (після пред’явлення повертається) та її копію, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.

Контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості з Державного реєстру.

21.12.2017

Продаж квартири

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи від операцій з майном.

Дохід у вигляді вартості проданої квартири не оподатковується, за таких обставин:

1) це має бути перша операція з продажу квартири за один календарний рік;

2) квартира має перебувати у власності понад три роки, за винятком випадку, коли вона отримана у спадщину.

Якщо хоча б одна з цих умов не дотримана, то дохід отриманий від реалізації квартири оподатковується на загальних підставах.

Тобто, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного податкового року квартири, яка перебуває у власності такої особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.

У разі, якщо протягом того ж звітного податкового року цією особою продається друга квартира, то дохід, отриманий від такого продажу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5% незалежно від строку перебування цього об’єкта у власності фізичної особи.

20.12.2017

ЗАПИТУВАЛИ – ВІДПОВІДАЄМО:
Протягом якого терміну, за зверненням платників податків, контролюючим органом надається індивідуальна податкова консультація, та чи може така консультація бути використана іншим платником податків?
За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

19.12.2017

Юридична особа, яка є власником свердловини не може бути платником єдиного податку

Юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), не може бути платником єдиного податку, у тому числі і у разі надання свердловини в оренду іншим особам.

Відповідно до пп. 5 пп. 291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку юридичні особи, які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.

Корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (пп. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Добування корисних копалин – сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 зі змінами та доповненнями затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно з п. 12 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), дозвіл надається надрокористувачеві, в якому зазначаються, зокрема, мета користування надрами та відомості про власника дозволу (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи – підприємця).

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР зі змінами та доповненнями власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.

18.12.2017

НА ЗАМІТКУ: «ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ_НОМЕР» МОЖНА ОТРИМАТИ НЕ ЗА МІСЦЕМ ПРОПИСКИ

Як роз’яснили в Мостиському відділенні Городоцької ОДПІ 21 листопада 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року №822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків» (далі – наказ №822).
Зокрема, наказом №822 передбачено, що реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу відповідної заяви.
Крім того, надана можливість громадянам України, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подати документи для реєстрації або внесення змін до Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу.
Також унормовані питання отримання фізичними особами відомостей з Державного реєстру про суми виплачених доходів та утриманих податків засобами електронного зв’язку.
В частині внесення до паспортів громадян України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру або повідомлення про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються реєстраційного номера облікової картки платників податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган) наказом №822 визначені процедури та компетенція державних органів окремо щодо паспортів у формі книжечки та щодо паспортів у формі картки.
Така інформація до паспортів у формі книжечки вноситься контролюючими органами, а до паспортів у формі картки – органами, що здійснюють оформлення паспортів відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

15.12.2017

Чи звільняються від оподаткування військовим_збором доходи у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції?

Податковим кодексом передбачено звільнення від оподаткування військовим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції.
Тобто, особі, яка перебуває у зоні АТО і отримує грошове забезпечення, на період її перебування у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.

14.12.2017

ЯКІ ПІЛЬГИ З ПОДАТКУ_НА_ДОХОДИ_ФІЗИЧНИХ_ОСІБ МАЮТЬ УЧАСНИКИ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ, ЧЛЕНИ ЇХ СІМЕЙ, ВНУТРІШНЬОПЕРЕМІЩЕНІ ТА ПОСТРАЖДАЛІ ОСОБИ ВНАСЛІДОК АТО?
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включають та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума щорічної разової грошової допомоги, яку надають учасникам АТО. Також, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.
Для заохочення громадян до підтримки осіб задіяних в антитерористичній операції, встановлено, що не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб доходи учасника бойових дій під час АТО, отримані в якості благодійної допомоги. Як приклад, фізична особа, яка внесена до Реєстру волонтерів антитерористичної операції отримала кошти від населення, які в подальшому передає бійцю АТО. В такому випадку, ні у волонтера, ні у бійця АТО доходи у вигляді отриманих грошових коштів не будуть оподатковуватись податком на доходи фізичних осіб.
Також, не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули.
Зазначені пільги передбачені в статті 165 ПКУ.
Пенсії громадян, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих у зоні АТО, також не оподатковуються (абзац другий підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).

13.12.2017

ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО ОПОДАТКУВАННЯ НЕЦІЛЬОВОЇ БЛАГОДІЙНОЇ_ДОПОМОГИ

До оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2017 році — 2240 грн).
Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, як інші доходи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Сума нецільової благодійної допомоги, яка протягом 2017 року сукупно не перевищує 2240 грн. відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «169».
Якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує встановлений граничний розмір, то сума перевищення відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «127», як інші доходи.
Зазначена норма визначена пп. 170.7.3 ст. 170 Податкового кодексу України.

12.12.2017

ДЛЯ ПЕРЕХОДУ_НА_СПРОЩЕНУ_СИСТЕМУ ОПОДАТКУВАННЯ ПОТРІБНО ПОДАТИ ЗАЯВУ!

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує, що останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 1 січня 2018 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік – 15 грудня 2017 року (пп. 298.1.4 Податкового кодексу України).
Слід відзначити, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
Заява подається за вибором платника податків в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством

11.12.2017

Податківці спілкуються з учнями-випускниками

Під час кампанії декларування основним завданням податківців є інформувати платників про умови та новації цієї кампанії, якомога більше залучити громадян до сплати податків. Саме з метою інформування молодого покоління про важливість сплати податків для держави та для її громадян головний державний інспектор Мостиського відділення Городоцької ОДПІ Качмарик І.Я.спілкувався із випускниками Мостиської ЗОШ № 1

Під час лекції-діалогу учні приємно здивували , адже вразили високим рівнем знань податкового законодавства, обізнаністю в економічних та соціальних питаннях котрі стосуються сплати податків. Сучасних юнаків та дівчат, як майбутніх спеціалістів хвилюють серйозні запитання на які вони отримали змістовні відповіді. Найбільше обговорювань та дискусій викликали такі із запитань:

Як працює сервіс «Пульс»?

Відповідь: «Пульс» це – інтерактивний сервіс, за допомогою якого громадяни мають змогу напряму звертатися до керівництва ДПС України з повідомленнями про труднощі у стосунках з податковою та пропозиціями щодо вдосконалення роботи податківців. Сервіс працює за принципом «call-back». Тобто, податківці не тільки приймають скарги від громадян, а й забов’язані повідомити людину, від якої надійшла скарга про вжиті заходи щодо вирішення її питання та результати проведеної роботи. Із утворенням Міністерства доходів і зборів України на «Пульс» можна звертатися не тільки з області податкових, а й митних запитань.

Які документи, крім податкової декларації, має подати платник податку до державної податкової інспекції, щоб скористатись правом на податкову знижку за іпотечним кредитом?

Відповідь: Платник податку має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, а саме:

– кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;

– відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

– паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.

Оригінали таких документів не надсилаються до органу державної податкової служби, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.
Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкової інспекції копії зазначених документів.

Якщо подавати декларацію в електронному вигляді, який ризик того, що вона може загубитись в Інтернеті?

Відповідь: Це стовідсотково не може трапитися, адже кожен платник податків, котрий заповнив декларацію в електронному вигляді отримає квитанцію про прийняття декларації. Тож про те, що декларація надійшла до податкової він буде точно знати.

Спілкування із працівником податкової служби захопило молодь. На лекції вони отримали багато корисної інформації, котра неодмінно стане їм в нагоді у майбутньому. Адже зовсім скоро вони стануть на стежину самостійного дорослого життя і будуть будувати майбутнє нашої країни. І саме від них буде залежати добробут і стабільність держави. Відповідно до пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ. Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Оригінали таких документів не надсилаються органу державної податкової служби, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Виходячи з норм Закону України від 5 червня 2003 року № 898 – ІV «Про іпотеку» зі змінами та доповненнями, кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам: у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу; до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору; договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим. Таким чином, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки: кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів); паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит. Оригінали таких документів не надсилаються органу державної податкової служби, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту. Водночас, згідно до п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані на вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірності відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку. Враховуючи зазначене вище, платник податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку за іпотекою має пред’являти до державного податкового органу документи і відомості, пов’язані з правом на отримання такої знижки.

08.12.2017

До уваги платників транспортного податку!

Мостиське відділення Городолцької ОДПІ повідомили що в 2017 році платниками транспортного податку є фізичні особи – власники легкових транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1,2 млн.гривень.

Окремі власники транспортних засобів, які отримали податкові повідомлення-рішення на сплату транспортного податку, звертаються до органів ДФС з метою скасування сум податкового зобов’язання, представляючи розрахунки вартості транспортного засобу згідно калькулятора Методики визначення середньоринкової вартості автомобілів, довідки торгівельних організацій, договори купівлі-продажу транспортних засобів, відповідно до яких вартість належних їм транспортних засобів менша, ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Вищезазначена інформація не є підставою для перегляду сум нарахованого податку. Єдиним виключним документом відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, який визначає об’єкти оподаткування у 2017 році, є чіткий перелік таких транспортних засобів визначений постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 №428 ,,Про внесення змін до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів”, що розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

07.12.2017

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО РЕЄСТРАЦІЮ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ/РОЗРАХУНКІВ КОРИГУВАННЯ В ЄДИНОМУ РЕЄСТРІ ПОДАТКОВИХ НАКЛАДНИХ ЗУПИНЕНО?
У разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платник податку має право подати протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування пояснення та/або копії документів, зазначені у п. п. «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312602 (далі – Повідомлення).
Повідомлення (J(F)1312602) формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, та до такого Повідомлення додаються копії документів у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360102 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).
Обмеження диктується обмеженнями системного програмного забезпечення, яке не залежить від Державної фіскальної служби України.
Як свідчить практичний досвід, 2 Мб достатньо для 1 вкладеного документа.

06.12.2017

Порядок обліку фізичних осіб – підприємців змінено

Змінено порядок обліку фізичних осіб – підприємців у разі зміни місцезнаходження.

Частиною восьмою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Відповідно до Господарського кодексу України суб’єктами господарювання є юридичні особи та фізичні особи – підприємці.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України від 13.05.2003 №755 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань стосовно фізичних осіб – підприємців, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем).

З метою забезпечення виконання вимог частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України Наказом вносяться зміни до пункту 10.13 розділу X Порядку обліку та встановлюється, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви платником податків;

до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року;

у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів

05.12.2017

З 1 січня 2018 року члени фермерських господарств сплачують єдиний внесок за новими правилами

З 1 січня 2018 року передбачені зміни в сплаті єдиного внеску для членів фермерських господарств.

Так, до платників єдиного внеску з 1 січня 2018 року будуть належати члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5-1 ст. 4 Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” в редакції з 01.01.2018 р.)

На сьогодні члени фермерського господарства визначаються як особи, які можуть добровільно сплачувати внески (ст. 10 Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”).

Крім того члени фермерських господарств з 1 січня 2018 року будуть звільнятись від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 ст. 4 Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” в редакції з 01.01.2018 р.)

З 1 січня 2018 року члени фермерських господарств зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується внесок (п. 8 ст. 9 Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” в редакції з 01.01.2018 р.)

Зазначена норма передбачена п. 22 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.17 р. № 2148-УІІІ, яким внесено зміни до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.10 № 2464-УІ.

04.12.2017

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ просить власників техніки подбати про декларування доходів від послуг з обробітку землі

Якщо громадянин має у власності техніку, якою в період польових робіт надавав платні послуги з обробітку землі, то він зобов’язаний задекларувати такі доходи у наступному 2018 році, Декларувати доходи, з яких у попередньому році не було сплачено податків, громадян зобов’язує стаття 164 Податкового кодексу України.

«Ми просимо громадян – власників сільськогосподарської техніки, не ігнорувати законодавчі вимоги та вже зараз спланувати подання декларації про доходи за 2017 рік у наступному році. Саме таке добровільне подання декларації та, відповідно, сплата податків, гарантує надходження до бюджетів всіх рівнів ПДФО та до держбюджету військового збору», – зазначає начальник Мостиського відділення – заступник начальника Городоцької ОДПІ Пасєка Ю.Ю..

Керівник фіскалів підкреслив, що саме сплачені кожним громадянином податки залежно від суми отриманих доходів – посильний індивідуальний фінансовий внесок у забезпечення стабільного розвитку громади та держави.

«Це дуже важливий та відповідальний крок, який повинен зробити кожен, кого хвилює майбутнє країни та громади, на території якої проживає. Тож, нагадати громадянам про обов’язок задекларувати доходи повинні лідери місцевого самоврядування, оскільки саме вони володіють найповнішою інформацією про джерела доходів мешканців територіальних громад, які очолюють», .

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ рекомендують громадам планувати свої майбутні надходження з врахуванням суми сплачених податків потенційними декларантами. Однак, вже сьогодні варто інформувати тих громадян, котрі отримали протягом 2017 року доходи, з яких не сплачено податків, про обов’язок у наступному році обов’язково відвідати Центри обслуговування платників та подати податкову декларацію.

Нагадаємо, що в Україні традиційно з 1 січня по 1 травня триває кампанія декларування доходів. У цей час громадяни, котрі в минулому році отримували доходи, з яких не було сплачено податок на доходи фізичних осіб, звітуються про такі доходи. Саме завдяки деклараційній кампанії місцеві бюджети щороку отримують додаткові мільйонні надходження.

01.12.2017

Який порядок оподаткування ПДВ новорічних подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей

Напередодні святкових новорічних заходів виникає багато питань стосовно правильності оподаткування новорічних подарунків.

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує, що преамбулою Закону України від 30 листопада 2000 року №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2117) визначено, що цей Закон регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до ст.2 Закону №2117 звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми податку, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.

Згідно зі ст.5 Закону №2117 цей Закон діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.

Тобто, операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій, щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, звільняються від оподаткування ПДВ. Це роз’яснення розміщене на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія питання 101.04).

29.11.2017

ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА НЕ НАДСИЛАЄ ПЛАТНИКАМ ПОДАТКІВ SMS-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО НАЯВНІСТЬ ПОДАТКОВОГО БОРГУ. БУДЬТЕ УВАЖНІ – ЦЕ ШАХРАЇ.

В органи державної фіскальної служби надходить інформація про телефонних шахраїв, що надсилають громадянам SMS- повідомлення про наявність податкового боргу та номером телефону для з”ясування обставин його виникнення. Звернення платника податку за вказаним у SMS телефоном має наслідком списання з рахунку абонента наявних коштів.
Будьте пильними – в органах фіскальної служби відсутній сервіс щодо насилання платникам податків SMS – повідомлення про наявність податкового боргу.
Ви можете допомогти виявити шахраїв, повідомляючи про такі факти ГУ ДФС у Львівській області та правоохоронні органи.
Про наявну у Вас інформацію просимо повідомляти на цілодобову телефону лінію сервісу «Пульс» (044) 284-00-07 або чергового УВБ ГУ ДФС у Львівській області (032) 297-36-09.

28.11.2017

СПОСОБИ ПОВІДОМЛЕННЯ ОРГАНІВ ДФС ПРО_ПРИЙНЯТТЯ_ПРАЦІВНИКА_НА_РОБОТУ

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:
1. засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
2. на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
3. на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови КМ України від 1 7.06.2015 №413.

27.11.2017

Фізична особа на загальній системі оподаткування повинна зберігати на торговій точці книги обліку доходів і витрат

Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

При цьому, фізичні особи – підприємці повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:

– книги обліку доходів та витрат;

– книги обліку розрахункових операцій;

– виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

– ліцензії;

– свідоцтва платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);

– трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

При цьому, фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського та послуг» із змінами та доповненнями.

Статтею 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями визначено види діяльності, що підлягають ліцензуванню.

24.11.2017

З 15 листопада 2017 року діє новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє платників податків Мостиського району , що з 15 листопада 2017 року вступив в дію новий Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. № 557. Договори про визнання електронних документів, укладені до 15 листопада 2017 року, залишаються дійсними (до закінчення дії сертифікатів чи зміни керівників/припинення реєстрації),

Отож, платники податків, котрі користуються електронним звітуванням, повинні врахувати, що з 15 листопада введено нові форми електронних документів.

Зокрема, відповідно до вказаного наказу Міністерств фінансів України вводяться такі нові форми :

Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів (код форми F/J1392001).
Повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (код форми F/J1391103).
Заява про припинення дії договору про визнання електронних документів (код форми F/J1391401).
Повідомлення про припинення дії договору про визнання електронних документів (код форми F/J1491401).

Ознайомитися з новими формами електронних документів можна на єдиному веб-порталі ДФС України в розділі «Електронна звітність» в підрозділах «Платникам податків про електронну звітність ( Інформаційно-аналітичне забезпечення)Реєстр форм електронних документів за посиланням (http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/) де розміщені оновлені Реєстри форм електронних документів.

23.11.2017

ПЛАТНИКИ ЗОБОВ’ЯЗАННІ ЗБЕРІГАТИ КОНТРОЛЬНІ СТРІЧКИ ВПРОДОВЖ ТРЬОХ РОКІВ

Фахівці Мостиського відділення Городоцької ОДПІ наголошують , що відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), контрольна стрічка – це документ, надрукований або створений в електронній формі реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів, а для документів в електронній формі додатково фіскальні звітні чеки.
Згідно п. 10 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

22.11.2017

У 2017 РОЦІ ОПОДАТКУВАННЯ СПАДЩИНИ ТА ПОДАРУНКІВ ЗМІНЕНО

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що з 25 березня набрав чинності Закон України від 23 лютого 2017 року № 1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним Законом № 1910-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб.Застосовуються ці норм з 1 січня 2017 року.
Тепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Тобто за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб тепер оподатковується спадщина, успадкована членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені, рідні брати та сестри, бабуся та дідусь, онуки.
Щодо інших категорій то залишено без змін. Фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичнихосіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).
Такий самий порядок оподаткування стосується і подарунків – оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини. Подарунки від родичів першого та другого ступеня споріднення – за нульовою ставкою. Від інших – 5 відсотків, від нерезидентів- 18 відсотків.
Цими змінами також скасовано необхідність оцінки майна у разіспадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою та дарування об’єктів, які оподатковуються за нульовою ставкою.
В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.
Вартість будь-якого об’єкта спадщини (подарунку), що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента оподатковується за ставкою 18 відсотків.

21.11.2017

Зустріч з учнями

На сьогодні, враховуючи важливу роль права в громадянському суспільстві, кожному громадянину необхідно знати, як функціонує держава, як впливають на особу закони держави, як громадяни можуть впливати на життя своєї громади і держави в цілому. Тож правове виховання розпочинається ще зі шкільної лави. І до виховання правової освіти школярів долучаються податківці. Адже податкова освіта є складовою правової освіти.
Днями головним державним інспектором центру обслуговування платників податків Мостиського відділення Городоцької ОДПІ Андрейко Л.О. проведено зустріч з з учнями Мостиської ЗОШ № 3. Школярі із зацікавленістю вислухали історію виникнення податків, активно відповідали на питання про те, для чого існують податки і яка їх роль в розвитку суспільства.
На завершення цікавої зустрічі діти ознайомились із роботою Центру обслуговування платників, почули як приймається звітність, де отримуються реєстраційні картки платника податків.
Фахівці податкової інспекції подякували освітянам за гарні знання, які вони дають дітям, та виказали впевненість, що оволодівши в шкільні роки основами податкових знань, учні надалі будуть збільшувати їхній обсяг, поглиблювати їх, пов’язувати з життям та з трудовою і суспільною діяльністю.

20.11.2017
НЕЗАБАРОМ ЗАВЕРШУЄТЬСЯ ТЕРМІН СПЛАТИ ПОДАТКУ НА НЕРУХОМІСТЬ

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що термін сплати податку на нерухоме майно за повідомленнями, отриманими власниками нерухомості протягом серпня – вересня для більшості платників завершується 30.11.2017 р.
Якщо громадянин не погоджується із зазначеною в повідомленні про сплату цього податку сумою, він може її узгодити у територіальному органі ДФС за місцем проживання, надавши копії документів на нерухоме майно. На підставі проведеної звірки контролюючий орган, у разі виявлення підстав, скасує попереднє та сформує нове податкове повідомлення-рішення.
Рекомендуємо власникам об’єктів нерухомого майна — житлових будинків площею понад 120 м2, квартир площею понад 60 м2, або об’єктів нежитлової нерухомості, які на сьогодні не отримали повідомлення про сплату податку терміново звертатися до територіального органу ДФС.
Несплата чи несвоєчасна сплата отриманих повідомлень-рішень є підставою для нарахування штрафних санкцій. Але цього можна уникнути своєчасно виконавши чи узгодивши свої податкові зобов’язання.

17.11.2017

Скористайтесь можливістю отримати податкову знижку

Фахівці Мостсського відділення Городоцької ОДПІ нагадують, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на поаткову знижку за підсумками попереднього року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, яку необхідно подати до 31 грудня 2017 року. …

Право на податкову знижку мають громадяни, які протягом 2016 року отримували дохід у вигляді заробітної плати, сплачували податок на доходи фізичних осіб та понесли витрати:

– за навчання закладам освіти за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення;

– у вигляді сплати процентів за користування іпотечним житловим кредитом;

– на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;

– на будівництво (придбання) доступного житла;

– на переобладнання транспортного засобу, у зв‘язку з використанням біопалива;

– інші.

Повний перелік витрат, які включаються до податкової знижки зазначено у статі 166 Податкового кодексу України.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

16.11.2017

Про отримання реєстраційного номера для дитини

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ повідомляє, що громадянин, для якого раніше не формувалася Облікова картка фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) та якого не включено до Державного реєстру, зобов’язаний особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Облікові картки громадян віком до шістнадцяти років або неповнолітніх осіб, які ще не отримали паспорта, подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Реєстрація громадянина у Державному реєстрі здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання до органу фіскальної служби Облікової картки. Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Звертатися необхідно до Центрів обслуговування платників за місцем проживання особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта.

15.11.2017

Про єдиний внесок у разі припинення підприємницької діяльності

Фізична особа – підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина восьма статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755)), а отже і позбавляється статусу платника єдиного внеску. Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. У разі припинення діяльності фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (пункт 8 розділу ІІІ Порядку). Термін сплати зобов’язань, визначених фізичною особою – підприємцем або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання Звіту включно.

14.11.2017

Податкова соціальна пільга для одинокої матері

Платник податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 150% суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 ст. 169 Податкового кодексу (у 2017 році – 1200,0 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. Платник податку зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи. Перелік таких документів та порядок їх подання визначено постановою Кабінету міністрів України від 29.12.10 №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн

У 2017 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 2240 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1600 грн. х 1,4).

При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги самотній матері визначається як добуток суми, визначеної п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України (тобто суми, що дає право на застосування податкової соціальної пільги) та відповідної кількості дітей (у 2017 році 2240 грн. х кількість дітей до 18 років).

Отже, у 2017 році самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги в сумі 1200 грн. у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу України та наданням відповідних підтверджуючих документів.

10.10.2017

Зустріч зі школярами

Головним державним інспектором центру обслуговування платників податків Мостиського відділення Городоцької ОДПІ Повх М.І. провенено зустріч із школярами Мостиської ЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів . Мета зустрічі – ознайомлення молоді з організаційною структурою, основними завданнями ДПІ. проведення деклараційної кампанії тощо.

Подібні заходи, що вже стали традицією, допомагають учням та майбутнім платникам податків краще зрозуміти функціональні аспекти податкових органів, набути досвіду, і краще усвідомити основні категорії в оподаткуванні, що, у свою чергу, сприяє покращенню податкової культури в суспільстві.

09.10.2017

Електронні сервіси

Кількість електронних сервісів, запроваджених ДФС України та розміщених на офіційному веб-порталі ДФС sfs.gov.ua, постійно збільшується. Зазначене дозволяє платникам отримувати послуги в електронному вигляді, заощаджує їх час, скорочує до мінімуму контакти з органами ДФС.

На сьогодні не відвідуючи податкову інспекцію, платник податків береться на облік протягом одного дня після отримання відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Завдяки електронному сервісу з укладання Договору про визнання електронних документів, платник подає звітність до податкової інспекції в електронному вигляді, реєструє податкові та акцизні накладні у Єдиному реєстрі податкових або акцизних накладних.

А найпопулярнішим електронним сервісом є Електронний кабінет платника, за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДФС і платників у режимi реального часу та який на сьогодні забезпечує широкий спектр послуг для суб’єктів господарювання.

Найбільш запитуваними послугами Електронного кабінету платника є сервіси систем електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального (перегляд проведених операцій в системі та отримання інформації про рух коштів на електронному рахунку), листування з органами ДФС в електронному вигляді, стан розрахунків з бюджетом (сплата податків, зборів, платежів для фізичних осіб та перегляд даних щодо розрахунків з бюджетом).

Також у рамках кампаній декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців фізичним особам через Електронний кабінет платника надано можливість отримати відомості про отримані доходи та утримані податки, а також підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді.

Не менш популярним є Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, який дозволяє платнику отримати відповіді на питання щодо застосування норм податкового, митного законодавства або адміністрування єдиного внеску, а також ознайомитись з нормативними документами (http://zir. sfs.gov.ua).

І це не весь перелік електронних сервісів, робота над їх удосконаленням та впровадженням триває. Водночас, на сьогодні усі впроваджені електронні сервіси дозволяють платнику вести бізнес у межах правового поля, не відвідуючи податкові інспекції.

05.10.2017

Про зміну приріз вища, імені та по батькові та адреси проживання

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ відповідно до п.70.7 ст.70 р.ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та п.1 р.IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779 (далі – Положення), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 11 до Положення) або за формою № 5ДРП (додаток 12 до Положення) відповідно.

Фізичні особи подають зазначені Заяви особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем проживання, у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування (п. 2 р.IX Положення).

Якщо Заява за формою № 5ДРП містить дані про новий паспорт фізичної особи, то така Заява подається фізичною особою виключно особисто ( п.9 р. IX Положення). Згідно з п.3 р.IX Положення для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.

Заява про зміну даних, які вносяться до Облікової картки, стосовно фізичної особи, яка не досягла шістнадцяти років або є неповнолітньою і ще не отримала паспорта, подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини (п.8, р.IX Положення).

Cлід зазначити, що фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися для подання Заяви за формою № 5ДР або за формою № 5ДРП про зміну даних, до будь-якого контролюючого органу, незалежно від реєстрації їх місця проживання чи перебування або відсутності такої реєстрації.

04.10.2017

Ціни на алкоголь пішли до верху

Мостиське відділення Городоцької ОДПІ при зустрічі з платниками податку з акцизного збору повідомило, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 р. №634 викладено в новій редакції додаток до власної постанови від 30.10.2008 р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Відповідно до цієї постанови з 9 вересня 2017 року підвищено мінімальні оптово-відпускні ціни на алкоголь.

Зокрема, роздрібні ціни на горілку та лікеро-горілчані вироби збільшено на 14,0-19,41%; віскі, ром та джин – на 6,5-6,6%; коньяк (бренді) – на 12,3-29,1%; вина з додаванням спирту, ігристі – на 7,1-13,3%.

Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п’ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об’ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімально

03.10.2017

Продаж овочів та фруктів вирощених на власній присадибній ділянці не оподатковується

Вдповідно до положень Податкового кодексу України, не оподатковуються доходи фізичних осіб, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

– садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. У разі перевищення розміру площі земельних ділянок більше 2 гектар, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах (за ставками – ПДФО 18 % і військовим збором – 1,5 %).

Діяльність, пов’язана з веденням особистого селянського господарства, не відноситься до підприємницької діяльності.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок (форма 3-ДФ, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 №32).

Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

29.09.2017

ЯКА НЕРУХОМІСТЬ ВІДНОСИТЬСЯ ДО ОБ’ЄКТІВ ЖИТЛОВОЇ_НЕРУХОМОСТІ?

Мостиським відділенням Городоцької ОДПІ надається роз»яснення щодо об»єктів житлової нерухомості.Відповідно до п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Згідно із п.п. 14.1.129.1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, віднесені до житлового фонду поділяються на такі типи:
а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
б) прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п.п. 14.1.129.2 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку(п.п. 14.1.129.3 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

28.09.2017

Податківці відповідають на «гарячі питання»

Мостиським відділенням Городоцької ОДПІ проведено «круглий стіл» з платниками податків на тему «Проведення податкового та митного аудиту».

Відповіді на цікаві запитання пропонуємо вашій увазі.

Чи має право фізична особа підприємець, яка сплачує єдиний податок та не перевищила обсяг доходу 1 000 000 грн., застосовувати касовий апарат (РРО) без їх переведення у фіскальний режим роботи?

Листопад 2018
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
« Жов
			1	2	3	4
5	6	7	8	9	10	11
12	13	14	15	16	17	18
19	20	21	22	23	24	25
26	27	28	29	30