У неділю, 30 червня, в місті Добромиль Старосамбірського району вшанували пам’ять жертв НКВС. Сюди, віддати шану невинно убитим, щорічно вирушає делегація Мостиського району, адже серед 3,5 тис. невинних людей, замучених в соляних шахтах урочища “Саліна”, – 288 галичан, у тому числі 19 наших краян, уродженців с. Малнів.
Цьогоріч, в складі нашої чисельної делегації були представники громадських організацій, зокрема, ГО «Меморіал» ім. В. Стуса на чолі зі Степаном Гусяком, мешканцем Малнова, районної Спілки політв’язнів України під керівництвом Зіновія Балича, шкільна молодь Малнівського НВК та ін..
Заходи розпочалися поминальною панахидою під стінами колишньої тюрми НКВС у Добромилі. Опісля учасники скорботних заходів пройшли пішою ходою до урочища Саліна, поклавши дорогою квіти до могили жертв НКВС у Добромильській тюрмі на міському цвинтарі.
Також відбулась поминальна екуменічна панахида за жертвами репресій на «Верхній могилі» в урочищі «Саліна» та освячення каплиці «Всіх святих землі української», а також поминальна екуменічна панахида за жертвами репресій біля пам’ятного знаку, встановленого в урочищі «Саліна» на соляному шибі, куди скидали вбитих людей.
Про трагічні події, які мали місце в Саліні 78 років тому, після початку чергового етапу ІІ Світової війни, згадав у своєму слові владика Ярослав (Приріз), Єпископ Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ. Він закликав присутніх пам’ятати про цей комуністичний злочин, який мав на меті знищити свідомі прошарки населення українського народу: «Це місце є святе для усіх нас. Воно оповите мовчанкою і тишею багатьох невинно убієних, проте сьогодні, як ніколи, є промовистим для усіх живих. Звідси найкращі сини і дочки нашого народу вчать нас життя. Адже їхній приклад – це реальне сповнення євангельських слів, що „немає більшої любові від тої, коли хто життя своє покладе за друзів своїх».
Учасники вшанувань поклали квіти та лампадки до пам’ятного знаку, встановленого в урочищі «Саліна».
Довідка.
Поселення Саліна розташоване поблизу Добромиля. До ІІ-ої світової війни там видобували сіль спочатккустарним, а згодом шахтним способом. Шахта імені Кароля стала останнім притулком в’язнів Перемишльської тюрми, мешканців округу Перемишля, Нижанкович, Добромиля в перші дні війни між Німеччиною та Радянським Союзом, у червні 1941 року.
На Саліні кати НКВС замордували та скинули у шахту понад 3 тисячі невинних людей.
Із 1990-го року, в останню неділю червня на Саліні проводяться поминальна панахида та мітинг-реквієм вшанування пам’яті жертв НКВС.
