Вчора, 13 лютого, у центральному парку міста Мостиська, біля пам’ятника Тарасові Шевченку, мешканці міста молилися на Вервиці до Фатімської Богородиці. Молитви проводили священики о. Богдан Вовк, о. Любомир Макарчук, ксьондз-канонік Владислав Дерунов, о. Василь Моцяк.
13 лютого є невипадковою датою для такої молитви, адже саме у цей день 13-го числа щомісяця, 
від 13 травня до жовтня 1917 р. було об’явлення у португальському містечку Фатімі Матері Божої.
Відбувалася спільна молитва за єдність, мир і спасіння України, за те, щоб українські воїни повернулися живими з війни. У цей важкий час російсько-української війни на Сході України, ми, як ніхто, розуміємо, що Фатімські послання Матері Божої є дуже близькими для кожного з нас.
Під час спільної молитви священики, разом із вірянами, при запалених свічках, молилися три рази на Вервиці, на українській і польській мовах, за мир, єдність, злагоду в Україні. Була дуже хвилююча, зворушлива атмосфера коли представники різних конфесій у спільній молитві благали Господа Нашого Ісуса Христа і Матір Божу про спасіння України.
Відомо, що для Бога нема неможливого. Тож просячи про заступництво Пресвяту Богородицю, сподіваємося, що з Божою допомогою здолаємо всі нинішні труднощі, що спіткали Україну.
Довідково:
Мати Божа Фатімська (порт. Nossa Senhora de Fátima, від міста Фатіма Португалії) — образ Богородиці. Також відома як Діва Марія Вервиці Фатімської (Nossa Senhora do Rosário de Fátima). 1917 році вона шість разів з’являлася у Фатімі трьом пастушкам — Люсії (Lúcia Santos), Жасінті (Jacinta Marto) та Франціску (Francisco Marto). Під час останнього об’явлення Богородиця сказала: «Я — Мати Вервиці» (або «Пані Вервиці»). 1930 року Католицька Церква офіційно визнала ці події, як диво й одкровення, яке не суперечить доктрині.
Діва Марія не залишила жодного зображення після свого об’явлення. Також, незважаючи на присутність великої кількості людей під час останніх з’явлень, її ніхто не бачив. Єдині свідки — троє дітей Люсія (10 років), Франціск (9 років) та Жасінта (7 років). Саме на основі їх розповідей був відтворений образ Божої Мати. Найбільше інформації надала Люсія. Франциск бачив, але не чув Богородицю (хоча слова Люсії він чув, але не чув, що відповідала чи говорила Пресвята Діва; він лише бачив, як вона рухала вустами). Жасінта бачила й чула. Люсія бачила, чула й розмовляла з Дівою Марією. Під час шостого об’явлення Жасінта та Франциск бачили лише першу сцену. Люсія бачила всі три.
Люсія описала Божу Матір наступним чином:
| « | Це була Пані в білій одежі, яскравіша від сонця. Вона випромінювала світло, ясніше та сильніше від сяйва кришталевого келиха, повного кришталево чистої води, крізь який пробивається проміння палаючого сонця. На вигляд їй було 15 — 18 років. ЇЇ обличчя було настільки гарне, що важко описати чи порівняти. Вираз обличчя — ані сумний, ані веселий; серйозний, з виразом помірного докору. Руки, складені на грудях при молитві, були спрямовані догори. Одяг був наче зітканим зі світла. Туніка була біла, пов’язана біля шиї золотим ланцюжком. Мантія — також біла, обведена золотом; вона покривала голову Богородиці й спускалася до п’ят, ледве торкаючись дубового листя. Ні волосся, ні вух не було видно. Яскраве світло так опромінювало її лице, що його неможливо було довго споглядати. З рук Діви Марії звисала вервиця. Зернятка були перлинами, а на кінці — срібний хрестик. | » |
Діва Марія з’являлася над невеличким дубом,[1] стоячи на світло-сірій хмаринці. Саме так її часто й зображають.